Ритон

Мови

ukr Українська
мови, присутні у контенті та описі об'єкта

Характеристики

Фізичні та кількісні характеристики довжина: загальна – 415 мм, срібного ствола – 210 мм, наконечника – 60 мм; діаметр раструбу: макс. – 115 мм; біля золотої муфти – близько 60 мм, біля наконечника – близько 20 мм
Обсяг ресурсу 1 files : 0.55 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 1.39 Mb) - фото оригіналу

Теги

“Інформацію не надано”

більше - див. "Зв'язок з темами і пов'язаний контент"

Licenses

content
Опубліковано: 2022-06-15, Оновлено: 2022-08-13

Заголовок

Ритон – ритуальний посуд (інвентарний номер АЗС-2357)

Стислий опис

V ст. до н.е. – не пізніше другої чверті IV ст. до н.е. Скіфська культура. Північне Причорномор'я

Фото предмета

Згорнути все Розгорнути все

Відомості

Загальні

Назва Ритон
Походження V ст. до н.е. – не пізніше другої чверті IV ст. до н.е., курган Гайманова Могила поблизу с. Балки Василівського району Запорізької обл. Схованка в гробниці №1 (Північній)
Музей, фонд СКАРБНИЦЯ Національного музею історії України
Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)

Про оригінал

Опис оригіналу Ритон великий у вигляді великої дугоподібно вигнутої посудини. Складається із золотих широкого розтрубу і з’єднувального коліна, а також срібної конічної нижньої частини і золотого наконечника, завершеного головкою лева. Металеві деталі покривали рогову основу ритона і в цілому повторювали форму рога. Конічний розтруб прикрашають чотири довгі орнаментальні трапецієвидні пластини, верхні краї яких загнуті усередину на 8-10 мм. Вздовж краю вінчика є (по 7 на кожній пластині) отвори для прибивання до рогової основи. По висоті пластини кріпились вісьмома золотими цвяшками. Усі ці накладки виконані одним штампом. Орнамент складається з трьох композиційних частин, розміщених одна над одною. У верхній частині зображено голову людини, у середній – сцена з тваринами (голови птахів) і в нижній – розгалужене древо життя, на яке спирається уся верхня частина композиції. Розтруб з’єднаний зі срібним конусом за допомогою гладкого золотого коліна у вигляді слабо вигнутого низького усіченого конуса шириною 40 мм. На місці з'єднання з розтрубом на муфті по краю напаяний золотий обідок з профільованої смужки шириною 2 мм з припіднятими вузькими гладкими краями та жолобками посередині. Срібний конус гладкий, зруйнований окисами, й зберігся приблизно наполовину. Наконечник складається із гладкої конічної трубочки з надітою на вузьке закінчення пустотілої головки лева з пишною гривою. На широкій частині трубки, що з’єднується зі срібним конусом, по краю напаяно гладку золоту дротинку. Місця з'єднання трубки з головкою прикрашають вузька профільована гладка смужка, розміщена поперек, і гладка дротинка, що укриває місце паяння. Морда лева повністю сплющена у давнину. Головка відтиснена з тонкого листового золота і спаяна з двох половинок.<br>

Аналогії: орнаментика пластин з зображенням голови людини, сцена з тваринами (голови птахів) і розгалуженого древа життя, не має аналогів у Скіфії. С. Полін вважає ці пластини роботою скіфського майстра, який засвоїв грецькі орнаментальні мотиви (п’ятипелюсткова пальметка).
Ранній подібний гаймановому наконечник з зображенням головки лева є на ритоні VII ст. до н.е. з Келермеського кургану (Галанина 1997: табл. 38: 40; 39: 40). Більше всього такі елементи зустрічаються серед посуду V ст. до н.е., що походить: з Семибратнього кургану №4 [ритон № 3] (ОАК 1876: 6-7), Семибратнього кургану №2 (ОАК 1875: 7; ОАК 1876: табл. IV: 8), Уляпського кургану № 4 (Сокровища 1985: рис. XII), кургану № 13 поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької обл. (Золото степу 1991: 318, кат. 120с), Майкопського скарбу (Leskov 2008: 127, cat. 163). Є подіні наконечники на ритонах IV ст. до н.е., що походять з курганів: Братолюбівського (Бессонова 2009: 32, рис. 1:1), Товста Могила (Мозолевський 1979: 144, кат. 208, рис. 127: 2), Куль-Оба (ДБК 1854: табл. XXXVI), Рижанівського (Власова 2000:62, № 30)
Надписи, підписи, клейма, печатки тощо відсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу патинований, з тріщинами, ум’ятинами та втратами металу
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики довжина: загальна – 415 мм, срібного ствола – 210 мм, наконечника – 60 мм; діаметр раструбу: макс. – 115 мм; біля золотої муфти – близько 60 мм, біля наконечника – близько 20 мм
Матеріал Золото (раструб і наконечник), срібло (ствол)
Техніка Карбування, волочіння, кування

Мова тексту Українська

Періоди і дати ранній залізний вік
Території, міста Курган Гайманова Могила. с.Балки. Васильківський р-н. Запорізька обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Василь Іванович Бідзіля (1936-1999) - співробітник Інституту археології АН УРСР, к.і.н., керівник Північно-Рогачикської експедиції ІА АН УРСР, український археолог, фахівець з археології раннього залізного віку та латенського часу. Автор близько 70 наукових публікацій
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології АН НАНУ
Бібліографія Бідзіля В.І. Дослідження Гайманової Могили // Археологія. – 1971. – № 1. – С. 50. – Рис. 5, 7.

Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII – IV вв. до н.э. – Киев, 1983. – С. 145. – Рис. на с. 146.

Мозолевський Б.М. Скіфський степ. – Київ, 2005. – С. 111. – Рис. 100-101.

Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. – Киев, 2012. – С. 104, 116-118, 416-419. – Рис. 134:1, 140:2, 148 (на с. 117), 583, 584:1-4 (на с. 417); 581-582, 585:1-4 (кольорові вкладки на с. 36 і 37; кат. № 215.

Бессонова С.С. Ритон из Братолюбовского кургана (к вопросу о датировке центрального захоронения) // Эпоха раннего железного века: Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. – Киев; Полтава, 2009.

Галанина Л.К. Келермесские курганы. “Царские” погребения скифской эпохи [Степные народы Евразии. Т. 1]. – Москва, 1997.

Отчет археологической комиссии за 1875 г. – Санкт-Петербург, 1875.

Отчет археологической комиссии за 1876 г. – Санкт-Петербург, 1876.

Сокровища курганов Адыгеи. – Москва, 1985.

Золото степу: Археологія України. – Київ; Шлезвіг, 1991.

Leskov A.M. The Maikop Treasures. – Philadelfia, 2008.

Мозолевський Б.М. Товста Могила. – Київ, 1979.

ДБК. Древности Боспора Киммерийского, хранящиеся в императорском музе Эрмитажа. – Санкт-Петербург, 1854. – Т. I-III.

Власова Е.В. Скифский рог // Античное Причерноморье. – Санкт-Петербург, 2000.

Публікація в каталогах міжнародних виставок:

Sjaj ukrajinskih riznica. – Zagreb, 1989. – S. 162, 188; kат. №37. – фото на с. 110
Архівні матеріали Бидзиля В.И. Отчет о работе Северо-Рогачикской экспедиции Института археологии АН УССР за 1969-1970 гг. Часть I. Гайманова Могила // Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1969-70/37. – С. 67, 86-89

Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.55 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 1.39 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/708
Дата онлайнової публікації 2022-06-07

На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України

interface
content

Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1989-1990 рр. "Сяйво українських скарбниць". Югославія, Загреб

Належність до цифрових колекцій Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України

Пов'язані об'єкти