Чаша із зображенням скіфів з кургану Гайманова Могила

Опубліковано: 2022-08-17, Оновлено: 2022-08-17
чаша для пиття (інвентарний номер: АЗС-2358)
Перша чверть IV ст. до н.е. Скіфська культра. Греко-скіфське мистецтво. Придніпровський лівобережний степ.

Чашу знайшли у 1969 році під час досліджень Північно-Рогачицької експедиції ІА АН УРСРС (керівник - В.І. Бідзіля)  кургану Гайманова Могила, поблизу с. Балки, Запорізької області.

Чаша була у схованці біля західної стніки Північної гробниці (№1) разом із іншим цінним посудом: срібним кіліком, золоті платівки від трьох дерев'яних чаш, два ритони зі срібними та золотими окуттями, срібний малий кубок, та срібний великий кубок (абож глек).
Північній гробниця була впускною до кургану. Тут поховали сімох померлих (три основних у камері та одне основне  у спеіальній нішщі №2), два підлеглих (розміщені в ногах у основних) та один у північній ніші №1, а також одного коня у ногах основних небіжчиків поруч із підлеглими особами. У гробниці та вхіжних ямах зафіксовані також залишки коліс від похвального воза.

Вірогідно, курган був усипальницею роду, де здійснювали поховання впродовж певного часу. Гробниця сильно постраждала від пограбування, проте, господарська ніша із посудом та схованка із коштовними предметами залишились не поміченими грабіжниками.
Назва Чаша із зображенням скіфів з кургану Гайманова Могила
Походження IV ст. до н.е., ранній залізний вік, Курган Гайманова Могила поблизу с. Балки Василівського району Запорізької обл. Схованка в гробниці №1 (Північній)
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Чаша кулястої форми, вертикально вузьким вінчиком і заокругленим дном, має дві горизонтальні ручки. Виготовлена у техніці виколотки та карбування, гравіювання, паяння. Вінчик посудини обтягнутий золоченою стрічкою із тисненим орнаментом, що з’єднується над однією з ручок. Масивні горизонтальні ручки закріплені до корпусу за допомогою срібних заклепок. Верхня частина ручок вкрита тонким шаром золота і прикрашена рельєфними зображеннями двох баранячих голівок повернутих врізнобіч. Ручки мають наскрізні отвори для підвішування чаші. Дно чаші декороване геометричним орнаментом, що був поширений в античній торевтиці. В центрі дна кружечок діаметром 21 мм, поділений на вісім симетричних частин, що утворюють розетку. Від неї розходяться канелюри, відокремлені від основного фризу горизонтальною стрічкою, прикрашеною овами.
На основній частині корпусу представлено фриз с рельєфною композицією із шести фігур скіфів-воїнів, що розмістилися на фоні кам'янистої місцевості (ширина фриза 70 мм). На одному боці зображено композицію, вірогідно, центральна, яку можна назвати переговорами двох представників еліти під час бенкету (ця сторона чаші дуже пошкоджена). На протилежному боці розміщено фігури двох літніх воїнів у парадних костюмах, що сидять упівоберта один до одного. В руці одного з них – жезл, другий тримає канчук; поруч лежить зброя: меч, горит, щити. Під ручками викарбувані ще дві постаті: бородатого скіфа з вусами і довгим волоссям, який однією рукою вхопився за голову, ніби чимось вражений; із протилежного – юнака, що стоїть навколішках, обхопивши руками бурдюк. Зображення на чаші вражають надзвичайною майстерністю виконання, реалістичністю в трактуванні образів. Майстер ретельно виділив індивідуальні риси кожного персонажа, а також найдрібніші деталі костюмів та інших предметів. Всі фігури виконані на срібній основі і позолочені.
Зовнішній вигляд персонажів, розкішний одяг, парадне військове спорядження, атрибути вищої влади (булава, нагайка, чаша, гривни) вказують на те, що на чаші зображено представників вищої влади – скіфські “царі”, або племінні вожді.
Щодо інтерпретації сюжету, то існує кілька вірогідних гіпотез. Загалом вони зводяться до тлумачення сюжету, як сцен заключення миру, або капітуляції, або пов`язаних із героїчним епосом, що знайшли відображення в історичних легендах та народному епосі. Дослідники, які розглядали сюжет, зображений на чаші, відмічали, що він має великий науковий інтерес для вивчення різних аспекті життя скіфів та їхніх звичаїв.

Точних аналогій немає.

За формою подібна чашам, знайденим в скіфських курганах к. V–IV ст. до н.е.: Солоха (побл. с. Велика Знам'янка, Запорізької обл.) із зображенням сцен полювання, Чмирева Могила із зображенням водоплавних птахів (побл. с. Велика Білозерка, Запорізької обл.) (обидві зберігаються в Державному Ермітажі (м. Санкт-Петербург, РФ).


Стан збереження та дефекти оригіналу На поверхні чаші є численні раковини, втрати металу, які під час реставрації були відновленні з іншого матеріалу і тоновані під срібло. Вінчик на 1/3 втрачений, є раковини. На орнаментальній стрічці, що прикрашає вінчик у деяких місцях стерта позолота, поблизу від кінців стрічки є дві тріщини. На позолоті значні здуття і втрати. Є локальні осередки (розміром із крапку) рогового срібла. В місці пайки спостерігаються мідні включення. Ручки чаші складені – внутрішня частина складається з двох сегментоподібних половинок (можливо сегменти були припаяні до плоскої пластини), зовнішня – накладна з рельєфним зображенням, прикріплені до корпусу срібними заклепками. Одна з ручок має більш поганий стан збереженості. На внутрішній частині її є втрати металу, спостерігається корозія, є ум’ятина розміром 12х7 мм. На рельєфній накладці – втрати металу (16х11 мм, 2,5х2,5 мм, 8х5 мм, 42х11,5 мм), тріщина довжиною 14,5 мм. Частина пласкої основи вирізана по контуру голови скіфа з бараном. На другій ручці також є втрати металу на гладкій внутрішній основі (4,5х1,5 мм), на рельєфній накладці (6х3 мм, 3х2 мм), сколи металу. Позолота на обох ручках у деяких місцях стерлась. На фризі з фігурами є численні сколи металу, втрати, які відновлені шляхом реставрації з іншого матеріалу. Сторона, де зображена композиція з двох скіфів, один із яких тримає в руці кубок має значні втрати металу. В деяких місцях фризу потерта позолота. На дні численні сколи металу, спостерігається корозія.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики h - 97 мм; d вінчика – 105 мм;
вага: 245,4 г
Матеріал Срібло, позолота
Техніка кування, виколотка, карбування,
Історія оригіналу Розкопки : . 1969. Місце : с. Балки
Надходження до фонду/колекції: Розкопки Північно-Рогачицької експедиції Інституту археології АН УРСР (нині НАН України), Передано Інститутом археології АН УРСР (нині - ІА НАНУ)
Теми ранній залізний вік. скіфська доба
Періоди і дати IV ст. до н.е.
Території, міста с. Балки. Запорізька обл.. Україна
Особи, пов’язані з музейним предметом Бідзіля Василь Іванович (1936–1999) - кандидат історичних наук, археолог, співробітник Інституту археології АН УРСР. У 1969–1974 рр. керував Північно-Рогачицькою археологічною експедициєю (від 1971 р. - Запорізька постійнодіюча новобудовна експедиція на правах відділу). У 1977-1988 рр. - ініціатор створення та завідувач лабораторії (від 1984 р. - відділу) фізико-хімічних методів в археології в Інституті археології . Мозолеський Борис Миколайович (1936-1993) - кандидат історичних наук, археолог, з 1983 по 1993 рік працював завідувачем відділу скіфської археології у Інституті археології. Тереножкін Олексій Іванович (1907 -1981) - доктор історичних наук, професор, археолог, з 1949 по 1981 рік очолював відділ археологіії раннього залізного відділу Інституту археології АН УРСР. Полін Сергій Васильович (нар. 1952) - кандидат історичних наук, археолог, член-кореспондент Deutsches archäologisches Institut (2010). З 1973 р. працює в Інституті археології, з 1990 р. – старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ. Очолював Кіровоградську (1989–1991), Орджонікідзевську  (1994–2007), Скіфську степову (2004–2009) експедиції.
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології НАН України. Інститут археології АН УРСР. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України
Бібліографія Бідзіля В.І. Дослідження Гайманової Могили// Археологія.- № 1.- К., 1971.- С. 44-56.

Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII-IV вв. до н.э. – К., 1983.- С. 142-146.

Підвисоцька О.П. Про зображення на чаші з Гайманової Могили// Музейні читання. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 1998.

Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царскимй курган Гайманова Могила. – К.: Издательский дом «Скиф», 2012. – С.105-116, 419-424, рис. 134-138, 149-159, 590-594.

Золота скарбниця України.- К., 1999.- С.19.- Кат. № 19.

Музей історичних коштовностей України. Альбом.- К., 2004.- С. 34-35.- Кат. № 8.

Архівні матеріали Бидзиля В.И. Отчет о работе Северо-Рогачиской экспедиции Института археологи АН УССР за 1969-1970 гг. // Науковий архів ІАНАНУ.- ф.е. 1970/37-а.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.5 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 2.04 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/1641
Дата онлайнової публікації 2022-07-13
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції Постійнодіюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1991 р. "Золото степу. Археологія України". Німеччина: Шлезвіг, Гамбург