Посудина широко відкрита, до дна звужена конічно (належить, ймовірно, до групи гостродонних). Вінця прямі, у плані – видовжено-овальні. Внутрішня поверхня оброблена гірше зовнішньої. Орнаментаційна зона знаходиться під вінцями і займає приблизно 1/3 обводу вінець. Заглиблений орнамент складається з двох смуг, верхньої прямої і нижньої ламаної. Ламана смуга утворює 5 трикутників та 3 звисаючі стрічки, що закінчуються на кінці трикутниками (2) та ромбом (1). Подібні фігури орнаменту прийнято трактувати як «букраній» – стилізоване зображення голови бика.
«Букранії» та реалістичні зображення биків – неодмінний компонент релігії найдавніших скотарів. Стрічковий орнамент із «букраніями» зустрічається на кераміці сурсько-дніпровської культури. Аналогії можна знайти на багатьох інших неолітичних пам’ятках, а відголоски – у найдавнішій міфології.

Дніпровське Надпоріжжя (основна зона розповсюдження сурсько-дніпровської культури) не входило до складу колишньої Таврійської губ., тож імовірне походження посудини – з Приазов’я, що також належить до ареалу сурсько-дніпровської культури. Можна обмежити територію тогочасними Бердянським, Мелітопольським, Дніпровським повітами, що відповідає сучасній південній частині Запорізької обл.