Підвіска складається з окремо відлитих за восковою моделлю деталей: жіночої голови та головного убору — стефани, що ззаду скріплені двома стрижнями. Голівка пустотіла, на звороті закрита пласкою пластиною, до якої та до стефани припаяні петлі, за допомогою яких підвіска кріпилася до намиста. Виріб зроблено на високому технічному та художньому рівні. Ретельно виконані всі деталі, риси обличчя жінки передані у манері притаманній художникам Давньої Греції класичного періоду. Вона має великі мигдалеподібні очі, дещо масивне округле підборіддя, прямий ніс, напіввідкриті повні вуста. Хвилясте волосся з прямим проділом облямовують високий лоб. У вухах видно маленькі отвори, можливо, для сережок. На шиї — намисто з дрібних намистин (кульки зерні), в центрі якого мініатюрна підвіска у формі голови бика. Вражає вишуканий візерунок головного убору: тоненький дріт утворює рослинний орнамент – пальметки, квіти лотосу, S-подібні завитки, що обмежені смужкою з «перлин» і овів.
Дослідники вважають, що прообразом даного зображення була статуя богині Гери роботи відомого грецького скульптора Поліклета, яку він створив із золота і слонової кістки для храму міста Аргоса. Культ Гери — у грецькій міфології сестри та дружини Зевса — був поширений у багатьох районах Еллади. Її вважали царицею богів, богинею шлюбу та подружньої любові, покровителькою жінок. Скіфи, мабуть, у цей образ вкладали свої уявлення. Богиню зображену з символами родючості (рослинний орнамент на головному уборі, голова бика), імовірно, вважали за втілення життєдайних сил природи.

Виявлена в 1972 р. під час археологічних розкопок Запорізької археологічної експедиції (кер. В.І. Бідзіля) Інституту археології АН УРСР (нині – ІА НАН України)