Ритон складається із конусоподібного стовбура, 2-х золотих обойм, наконечника та 10-ти золотих пластин. Основа ритону не збереглася. Деталі посудини, згідно припущень авторів розкопок, кріпилися на дерев’яну основу, верхня частина якої ще була обтягнута срібним листом. Вісім прямокутних пластин із тисненим зображенням голови оленя і одна здвоєна із зображеннями фігури вепра і голови оленя були декоративними елементами верхньої частини розтрубу і кріпилися золотими цвяхами (збереглося 18 цвяхів) через отвори, пробиті по краях пластин (всього 122 отвори). Також верхній край кожної пластини був зігнутий і загинався за край розтрубу. Стовбур ритона у вигляді конусу, виготовленого з гладенького золотого листа, з’єднувався із розтрубом двома золотими обоймами, кінці яких спаяні і прикріплені до основи трьома цвяхами з напівсферичними голівками. Поверхня обойм прикрашена тисненими стилізованими зображеннями орлиних голів. Краї обойм обрамлені 3-ма золотими стрічками, орнаментованими двома рядами сканих «косичок» із сканими дротинками між ними. Кінці двох нижніх стрічок запаяні у стик, у верхньому простежуються сліди стародавнього ремонту – пробитий отвір для кріплення до основи, нині в нього вставлено сучасний цвях із латуні. Нижня звужена частина стволу з’єднана за допомогою золотого стрижня з наконечником, який складається з 3-х частин – двох циліндричних обойм та голови лева з відкритою пащею з 4-ма іклами. Між обоймами та головою лева три золоті смужки, кожна з яких орнаментована сканими «косичками» розділеними дротинками. Ритон походить з подружнього поховання (чоловіка і жінки) V ст. до н.е. Можливо, вони належали до скіфської аристократичної родини. Разом із ними в могилу помістили велику кількість різних предметів: військове спорядження, посуд, наповнений питвом та їжею, золоті прикраси одягу (більше 9000) та інше. В стінах могили були влаштовані ще три господарчі ніши, заповнені різним посудом, серед якого знаходився і ритон.
Посудини подібної форми були поширені у багатьох стародавніх народів, у Скіфії вони відомі з VI ст. до н.е. і мали ритуальне значення. В індоєвропейській традиції ритон був атрибутом містерій, особливо велика його роль у містеріях бога Мітри. Пиття ритуального напою вважалось обов’язковим у шлюбних церемоніях, а також у здобутті особистого безсмертя; у скіфів – ще й при обряді братання. Зображення ритона є на скіфських кам’яних скульптурах та виробах торевтики. Для експонування відтворена форма ритону, а його верхня частина реконструйована з тканини, що просочена клеєм і пофарбована під срібло.