Пластина видовженої форми із заокругленим низом. Основу зображення створює відособлена велика голова хижого птаха, розташована дзьобом донизу. Голова з масивним дзьобом, закрученим по спіралі довкола центрального кружка (волютоподібний дзьоб із «оком волюти»), підтрикутною восковицею, круглим оком, яке є «оком волюти» закрученого дзьоба середньої голови, розташованої під прямим кутом до великої і зображеної аналогічно. Око середньої голови – «око волюти» малої голови, також розташованої під прямим кутом до середньої. Мала голова відрізняється тим, що на щоці зображено спіральний завиток, який сприймається як дзьоб ще однієї голови. Отже зображення є своєрідним трансформером: три відособлені голови хижого птаха, що переходять (трансформуються) одна в одну із збільшенням розмірів кожного разу майже удвічі. Між закрученим кінцем дзьоба і його основою у першому випадку розміщено п’ятипелюсткову пальмету, у другому – трьохпелюсткову, у третьому – пальмету замінено краплеподібним елементом (однією пелюсткою).
Довкола карбованого зображення залишився невеликий бортик, по якому пробито отвори для закріплення пластини на бортах чаші (тільки в одному випадку отвір зроблено в зображенні). Кріплення здійснювалося завдяки невеликим цвяшкам, зробленим із скручених листочків золота.
Верхня частина пластини загиналася всередину чаші.

Разом на чаші розташовувалося на рівних проміжках одна від одної 7 аналогічних пластин. За даними реконструкції посудина мала вигляд доволі глибокої чаші з плавно закругленими стінками, що поступово переходять у невелике дно. Висота чаші приблизно 9,5 см, діаметр – понад 17 см, товщина стінки – 7 мм, товщині вінець – 3 мм.

Аналогічна пластина походить із зібрання Скарбниці НМІУ, місце знахідки невідоме (ДМ-6305). Стилістично подібне, але інше за композицією – зображення на пластині-окутті дерев'яної чаші з кургану 13 поблизу с. Велика Знам'янка Запорізької обл.
За А.Р. Канторовичем, зображення належить до 1-го варіанту ольвійсько-завадського типу відособлених пташиних голів, виокремлено на основі наявності волютоподібного дзьоба (Канторович, 2021, с. 21–27, рис. 4). Проте за іншими стилістичними та композиційними ознаками зображення дуже різні.

Пластина золота нашивна, прямокутної форми, в кутах пробиті отвори для нашивання (4). На пластині у техніці штампування зроблено профільне зображення сфінкса, що сидить, праворуч. Таких пластин у похованні виявлено 6 од.
 

Образ сфінкса був поширений при оформленні виробів золотарства в скіфській культурі. Найчастіше він використовувався на скроневих підвісках, платівках від головних уборів, тощо. Точної аналогії цьому зображенню невідомо.

Пластина золота, округлої форми, у техниці штампування зображено сцену боротьби чоловіка з левом. Чоловіка зображено оголеним, він присів на одне коліно та обома руками перехопив шию звіра. Зображення досить схематичне, без детально пророблених частин фігур. По краю пластини пробито три отвори для кріплення. Дослідники вважають, що на пластині зображено сюжет боротьби Геракла з німейським левом.

Зображений на пластині сюжет досить рідкісний, подібні знайдені тільки в Чмеревій Могилі (Запорізька обл.), Шульговка (Запорізька обл.), Чортомлику (Дніпропетровська обл.), Верхньому Рогачику (Херсонська обл.), Куль-Обі (Крим, поблизу Керчі).
Пластину разом із іншими золотими прикрасами знайдено в грабіжницькому лазі, в якому грабіжники розбирали винесену з кам'яної гробниці добичу. Гробниця була усипальницею знатної скіфської родини, яку в потойбічний світ супроводжували служки (підлітки за визначенням антропологів), поховання коней та багато предметів: зброя, кінське спорядження, предмети побуту тощо.