Панагія срібна, позолочена, овальної форми. Складається з двох стулок, з'єднаних між собою шарніром, трьома гвинтами та одним цвяхом. На верхній стулці (лицьовий бік панагії) – овальний емалевий медальйон в оправі з крапанами та обрамленні у вигляді хвилястого візерунку з накладної перекрученої дротинки у формі "кіски", вставок коштовного каміння та скла у глухих виступаючих кастах, розташованих на поверхні, облямованій з обох боків ланцюжками складного плетення. На медальйоні зображена сцена "Благовіщення”. Дійство проходить у приміщенні з кахляною підлогою, балдахіном над ложем та розкритою книгою пророка Ісайї. Богородиця з молитовно складеними руками у традиційному для неї одязі стоїть навколішки з обличчям трохи зверненим в бік архангела Гавриїла, який тримає в правій руці квітку лілії на довгому стеблі, а вказівним пальцем лівої руки вказує на Дух Святий у вигляді голуба, зображеного серед хмарок, що клубочаться. Зображення виконані синіми, блакитними, малиновими, зеленими, червоними, коричневими, рожевими та жовтими кольорами з їх різноманітними відтінками. Така кольорова гама характерна для українського емальєрного мистецтва. Нижня стулка всередині має овальне гніздо, в яке вставлена деталь з дев'ятьма чарунками для мощей святих, яка закривається кришкою на шарнірі. На лицьовій поверхні нижньої стулки (зворотний бік панагії) – гравіроване зображення Святителя Христова Миколая у повний зріст анфас у традиційному архієрейському облаченні з Євангелієм в лівій руці, у супроводі відповідного напису. Вгорі на підвісці – дві паралельні петлі з отворами – елемент деталі для підвішування.
Відноситься до типу панагій, в які вкладали мощі святих. Є витвором золотарства, в якому поєднані різноманітні техніки ювелірного мистецтва завдяки яким предмет набув нарядного і вишуканим вигляду.

Форма корони – за існуючою типологією – імператорська. Складається з двох півкуль, розділених стрічкою, завершеною державою (кулею) з хрестом. Ажурний, позолочений (деталі підкреслені канфарником) узор півкуль утворений виткими пагонами з листям; по краю – рамка, оздоблена рельєфними кульками. Стрічка з поставленого вертикально акантового листя, яке, "спираючись" на основу, поєднує останню з півкулями. Вгорі на короні – ланцюжок з шести овальних деталей, стінки яких оздоблені виконаним та тлі темної емалі золотистим рослинним узором. На площині кожної деталі – по чотири (одна втрачена) вставки бірюзи у високих кастах, які ніби утворюють пелюстки розетки, серцевиною якої є маленька восьмипелюсткова емалева розетка з позолоченою кулькою в центрі. Простір навколо розетки заповнено ритмічним рослинним емалевим узором. Ці шість деталей з'єднані короткими ланцюжками з емалевими розетками по центру кожного. Імовірно, перед нами частина браслету – вишуканої світської прикраси, яку в якості подарунку прикріпили до корони ікони. На стрічці, що поміж півкулями корони, шість накладних розеток зі вставками рубінів та білих емалевих кульок. Основа корони розділена на три горизонтальні орнаментальні паски. Середній із шістьома парами прорізних шестипроменевих зірок та іншими, але вже карбованими, деталями, облямовують однакові стрічки з густого лаврового листя. На верхній стрічці – 14 (2 з них збереглися фрагментарно) накладних розеток зі вставками рубінів та білих емалевих кульок. У центрі між ними – вишукана прикраса у формі банта з розеткою в центрі, оздоблена кольоровими емалями та вставками рубінів. Унизу на основі в центрі розетка з емаллю, вставками рубінів та підвіскою –перлиною. Обабіч неї прикріплено 2 вставки зі скла бузкового кольору в кастах із крапанами (це найбільш пізні деталі, прикріплені до корони). З боків розетки (по три з кожного) приєднані фігурні підвіски зі вставками рубінів. Окремі деталі на короні, насамперед, розетки, прикраса у формі банта, практично ідентичні оздобам, які присутні на сакральних витворах XVII ст., що походять із території Польщі. Корона прикрашала голову Богородиці на срібному окладі ікони Пресвятої Богородиці Вірменської, яка знаходилася у Вірменській церкві Святого Миколая м. Кам'янця Подільського, що до нашого часу не збереглася, оскільки була зруйнована в 30-х рр. ХХ ст.