Походить із колекції Б.І. Ханенка.

митра срібна, позолочена. Вгорі увінчана невеликим литим чотирикінцевим хрестом, встановленим посередині круглої прорізної подвійної розетки із залишками емалі, прикрашеної вставками рубінів. Розетка розташована посередині чотирилопатевої суцільної карбованої позолоченої пластини, декорованої візерунком з вигнутих стрічок, листя та крилатими голівками янголів. Від хреста, як композиційного центру, донизу спускаються чотири широкі смуги, орнаментовані чітким візерунком у вигляді переплетених стрічок і різними за фор¬мою запонами з коштовним камінням. Внизу до кожної з них прикріплені нак¬ладки з фігурними краями, карбовані орнаментом у вигляді зв'язаних між собою стрічок. Дві з них прикрашені композиціями з хрестів, викладених дрібними вставками бірюзи і цитринів; дві інші - розетка¬ми із самоцвітів. Зубчасті краї смуг ефектно облямовані рядами рельєфних ромбів. Поверхня митри між смугами за¬повнена круглими накладними пластинками - розетками з фігурними краями, орнаментованими виразним візерунком з ламаних та завершених завитками стрічок. В центрі кожної – запона зі вставками коштовного каміння. Під розетками – по дві невеличкі запони (також з коштовними вставками). Внизу митру опоясано суцільним досить широким срібним карбованим обідком з узором з перехрещених ламаних стрічок, що місцями утворюють своєрідні картуші, в вирізи яких вправлені різні за формою запони зі вставками коштовного каміння. Ще нижче – пасок розшитою сріблом тасьми (позументу).
Лаконічність і ясність композиційного рішення характерні для оформлення цієї срібної митри.
Митру – головний убір архієрея – одягають під час богослужіння. Вона символізує терновий вінець Спасителя. Митра патріарха завершується вгорі хрестом. З 1797 р. цей головний убір – одна з нагород священиків. Виготовляли митри з золота, срібла, але найчастіше з тканини на каркасі.