Потир срібний. Чаша позолочена з обох боків. Під її вінцями – вигравірувано Голгофський хрест з літерами «ІС ХС». На чашу надіто – ажурну сорочка, по верхньому краї якої подвійний обідок. В основі одного густі Х-подібні фігури на густо канфареному тлі, другий є профільованим пружком. Оздоблення чаші складається з ритмічного узору, композиційним центром якого є акантовий литок, від якого обабіч і догори віднаходять стрічки, завершені або завитками або дрібними листочками. Поміж цього узору розміщені три крилаті голівки янголів (крила підняті догори), поміж крилами яких також узор з акантового листя та стрічок. Така орнаментація чаші, не дивлячись на те, що окремі її елементи є на інших витворах українського золотарства, цілком оригінальна. Стоян грушоподібний з гладенькою поверхнею. Дві невеличкі балясини поєднують його з чашею та піддоном. Піддон майже сферичний, двохярусний з відігнутим досить широким краєм. Шийка піддону у формі зрізаного конусу має насадку у формі звисаючого донизу листя аканта. ЇЇ поверхня оздоблена ритмічним узором з ламаних стрічок, кінці яких завершуються завитками, звисаючими над трилисником. На верхньому ярусі піддону на канфареному тлі крилаті голівки янголів (крила підняті догори) зображені по черзі з підвішеними на стрічках в'язками плодів та квітів, «закинутих» на крила янголів. Декор доповнено узором з двох поставлених врізнобіч завитками з квіткою між ними (нагадує тюльпан), розташованих між крилами. Між ярусами піддону – неширока профільована стрічка. Другий ярус шестилопатевий (лопаті розділені позолоченими жолобками). На канфареному тлі опуклих лопатей по черзі в’язки плодів з квітами, підвішені на стрічках, та візерунок, композиційним центром якого є листочок аканта, від якого обабіч відходить симетричний узор з ламаних та перекручених стрічок із завитками. По краю піддону в трьох місцях на канфареному тлі – візерунок, композиційним центром якого є чотирипелюсткова квітка, від якої врізнобіч відходять вигнуті пагони з листям. Клейма майстра та 12-ї проби срібла поставлені по краю піддону. Окрім того клеймо 12-ї проби срібла є на чаші під вінцями та на нижній балясині стояна.

Оклад до ікони “Замилування”, на котрому була зображена Богородиця, яка обнімає обома руками маленького Христа. У вигляді срібного карбованого листа прямокутної форми з прорізами для ликів. З чотирьох боків до окладу приєднані чотири фігурні лопаті. Невідомий майстер прикрасив витвір вишуканим високорельєфним карбованим візерунком з квіток, вигнутих стебел і листя аканта, підкреслених пасками перлинника, голівками херувимів. На кожній трьох лопатях в плетиво орнаменту він гармонійно вписав овальні, обрамлені лавровими вінками медальйони з карбованими образами Саваофа, архистратига Михаїла та Іоанна Предтечі (покровителя Івана Мазепи) у супроводі відповідних скорочених написів. На четвертій лопаті (нижній) в фігурному щиті, облямованому листям аканта, він зобразив герб гетьмана Івана Мазепи, від якого лишилися тільки абриси, так як він був знищений п ісля проголошення анафеми гетьману за наказом російського царя Петра I у зв'язку з його переходом на бік шведського короля Карла XII в ході Великої Північної війни. Вгорі оклад завершено пластиною з променями, увінчаною короною, в центрі якої монограма Богородиці. Її та стрічку з написом “РАДУЙСЯ ОБРАДОВАННЯ ГОСПОДЬ С ТОБОЙ” підтримують розташовані обабіч фігурки янголів. Оклад був виготовлений для чудотворної ікони, яка знаходилась в церкві Покрови Богородиці в с. Дегтярівка поблизу м. Новгород-Сіверського на Чернігівщині. Благоволячи перед цією іконою Іван Мазепа на свої кошти збудував для неї кам’яний храм Покрови Богородиці, який частково зберігся до н ашого часу, і замовив представлений срібний позолочений оклад.

Верхня дошка окладу Євангелія. У вигляді суцільної срібної, позолоченої пластини з різними за розмірами 17-ма вирізами для емалевих медальйонів, з яких заповнено 16, а одна (центральна). відсутня. Край дошки гладенький з отворами для кріплення. Дошка декорована виконаним карбуванням різної висоти бароковим візерунком з витких пагонів аканта з листям гірлянд з плодів та квітів, рогів достатку, вазочок з квітами,. фігурок крилатих янголів, які заповнюють її поверхню, створюючи напрочуд вишукану, ритмічну композицію, яка в поєднанні з кольоровими емалевими дробницями набуває цілком завершеного і нарядного вигляду. Середник (центральний медальйон) не зберігся. Вірогідно, на ньому була зображена сцена "Розп'яття", з боків якої - медальйони з образами Богородиці та Іоанна Хрестителя . Середник також супроводжують розташовані по колу медальйони і з наступними сценами з життя Христа: "Моління про чашу", "Взяття під варту", "Прив'язування до стовпа", "Розп'яття", "Зняття з хреста", "Покладення в домовину". Вгорі на дошці ліворуч на дошці – медальйон з образом Єв. Матвія, праворуч - Єв. Марка, посередині – Бога Саваофа, оточені вінками з акантового листя. Нижче невеличкий медальйон зі Св. Духом (вставлений в експонат під час реставрації і має інший інвентарний номер - ДМ-4112). Внизу ліворуч – медальйон (зберігся фрагментарно) з образом Єв. Іоанна, праворуч – Єв. Луки. Примітно, що символи обох цих Євангелістів зображені не тільки на медальйонах, але й над ними: карбовані орел та тілець. Між дробницями з Євангелістами – медальйон з євангельським сюжетом "Таємна вечеря" (вставлена в експонат під час реставрації і має інший інвентарний номер – ДМ-3621). Збереглася і нижня дошка оправи (ДМ-2282).
Цей оклад Євангелія є видатною пам'яткою українського золотарства доби бароко. За відсутності клейм немає можливості встановити ім'я автора. Але віртуозність виконання витвору дає підстави вважати, що це був київський майстер, або іноземець, який працював у Києві і виконував предмети культового призначення на замовлення. Сюжети на медальйонах нижньої дошки пов'язані з життям Богородиці. Тому, можливо, оправа була виконана для церкви Богородиці, не виключено що Успенської Києво-Печерської лаври.

Нижня дошка окладу Євангелія. У вигляді суцільної срібної, позолоченої пластини з різними за розмірами 15-ма вирізами для емалевих дробниць, з яких заповнено 14, а 1 відсутня. Край дошки гладенький з отворами для кріплення. Дошка декорована виконаним карбуванням різної висоти бароковим візерунком з витких пагонів аканта з листям. гірлянд з плодів та квітів, рогів достатку, вазочок з квітами, фігурок крилатих янголів, які заповнюють її поверхню, створюючи напрочуд вишукану, ритмічну композицію, яка в поєднанні з кольоровими емалевими дробницями набуває цілком завершеного вигляду. В центрі (середник) – медальйон з зображенням сцени "Благовіщення” в оточенні дробниць з образами Антонія і Фіодосія, сцен з життя Богородиці ("Різдво", "Ведення до храму", "Зустріч Марії з Єлизаветою", "Вознесіння Богородиці", "Покрова Богородиці"). Вгорі ліворуч на дошці – дробниця з образом Св. Василія, праворуч – Св. Григорія Богослова. Внизу ліворуч – дробниця з образом Св. Іоанна Златоуста, праворуч – Св. Миколи Чудотворця. Між ними – дробниця зі сценою "Успіння Богородиці". Збереглася і верхня дошка оправи (ДМ-2283). Цей оклад Євангелія є видатною пам'яткою українського золотарства доби бароко. За відсутності клейм немає можливості встановити ім'я автора. Але віртуозність виконання витвору наводить дає підстави вважати, що це був київський майстер, або іноземець, який працював у Києві і виконував предмети культового призначення на замовлення. Сюжети на дробницях дошки пов'язані з життям Богородиці. Тому, можливо, оправа була виконана для церкви Богородиці, не виключено що Успенської Києво-Печерської лаври.

отир срібний. Чаша півсферична, всередині позолочена. Зовні під вінцями розташований лише пасок позолоченої поверхні, на якому і вигравіруваний літургійний напис: «ІАДЫЙ МОЮ ПЛОТЬ И ПІЯЙ МОЮ КРОВЬ, ВО МНЕ ПРЕБЫВАЕТЪ И АЗ В НЕМ». На поверхні чаші - чотири овальних медальйона, оточені з боків гілками з листям, з'єднаними та перехрещеними знизу. На кожному медальйоні гравіроване зображення. На першому - Голгофський хрест у сяйві посеред хмарок, що клубочаться. на верхній перекладинці хреста - напис ІНЦІ (Ісус Назарянин Цар Іудейський), з боків ІИС ХС (Ісус Христос). На другому - відтворена сцена "Воскресіння": Ісус Христос, оточений сяйвом. з корогвою в руці залишає труну, обабіч нього зображено постаті трьох стражників. На третьому медальйоні представлено сюжет "Успіння Богородиці". Богородиця лежить на смертному одрі, поряд з яким горять свічки у двох високих свічниках, навколо одра – згорьовані присутні, а з неба, спираючись на хмарки, наближається син Марії-Ісус Христос, простягаючи руки, щоб забрати її душу. Сюжет дещо відмінний від традиційного, в якому Ісус Христос стоїть поза ложем і тримає в руках душу Богородиці у вигляді сповитої дитини. На четвертому медальйоні – образ святителя Миколая у архієрейському вбранні, з Євангелієм в лівій руці та благословляючим жестом правої руки, що супроводжується відповідним скороченим написом.. Стоян потиру фігурний. Верхня його частина у формі сплющеної кулі оздоблена густим узором з горизонтально розташованого листя, нижня, у формі балясини, вгорі також прикрашена візерунком з вертикально розміщеного листя. Округлий з вузеньким відігнутим краєм піддон потира двохярусний. Його невисока шийка з округлим виступом, до якого приєднано стоян, оздоблена лавровим вінком з двома перехватами у вигляді перехрещених стрічок. На верхньому ярусі розташовані чотири медальйони з образами Євангелістів, зображеними з їхніми символами та у супроводі відповідним написів. Між медальйонами на верхньому ярусі вигравірувано і дарчий напис. На опуклій поверхні нижнього ярусу – чотири орнаментальні композиції, розділені сегментами з гладенькою поверхнею. В основі кожної – велика квітка (троянда), обабіч якої плавно розтікаються врізнобіч пагони з меншими за розміром квітками та листям. Клейма за традицією поставлені з лицьового боку по краю піддона. Це клеймо м. Чернігова; клеймо 84-ї проби срібла та клеймо пробірного майстра Шевякова Степана з датою "1809", який працював у 1809-1817 рр. Клейма поставлені також і під вінцями на чаші: накладені одне на одне клейма пробірного майстра та міста. Зображення на потирі рідкісні; це насамперед сцена "Успіння Богородиці" та образи Євангелістів.

Потир срібний, позолочений. Чаша з ледь відігнутими вінцями позолочена. Під вінцями вирізьблений чотирикінцевий хрест з написом “ІИС ХС”. На чашу надіта суцільна позолочена сорочка, декорована карбованим візерунком з рокайльних завитків, крилатих голівок янголів, в'язок плодів та квітів. Серед нього – три овальних емалевих медальйони, облямованих лускатими картушами, з образами: “Ісус Христос”, “Св. Іоанн Хреститель” та “Богородиця з немовлям” з відповідними написами на кожному: “Іис ХС” ; “С. Іоан Хреститель”, та “МРОУ Іис ХС”. Стоян грушоподібний, позолочений. Декорований карбованим низьким рельєфом візерунком з листя аканта, рокайльних завитків, квіток та трьома овальними емалевими медальйонами з євангельськими сюжетами: “Несення хреста” з написом "Гряди последуй мі"(Мт.19:21); “Розп’яття”, “Воскресіння” з написом “ Воскресеніе Христово”. Піддон позолочений, двохярусний високою шийкою у формі різаного конусу та хвилястим краєм. На шийці насадка з рокайльним узором. Високий верхній ярус піддону відокремлений від нижнього широкою, хвилястою, профільованою стрічкою. Прикрашений карбованим візерунком: голівки янголів з піднятими догори крилами чергуються з в’язками крупних квіток та плодів, підвішених на стрічках, перекинутих через крила янголів. Серед карбованого візерунку – три овальних емалевих медальйони з євангельськими сюжетами, оточені фігурними картушами. На першому з них - “Моління про чашу” з написом “ Моление чаше. Отмєртє коль горе сия есть пам'ять твоя человеку”. На другому – “Бичування” з написом “Биение у столпа " та "Азъ єсмь черв а нє человекъ" (Пс.21:7) На третьому – “Остання вечеря ” з написом ”Сіє творите в мое воспоминаніе” (Лк.22:19). .На нижньому ярусі – карбовані в’язки плодів з квітами, підвішені на стрічках, кінчики яких лягають на загнуті кінці опущених вершечками донизу листочків аканта. Зображення на медальйонах виконані жовтими, зеленими, синіми, малиновими, бузковими, рожевими, коричневими, сірими кольорами емалей з їх різноманітними відтінками, безперечно, одним українським емальєром. Трохи вирізняється від останніх манерою виконанняs і більш тьмяними фарбами емалей медальйон з "Розп'яттям" , який, можливо, виконаний іншим майстром. Клейма на потирі відсутні.
За стилістичними особливостями, манерою орнаментації витвір відноситься до предметів, виконаних українськими майстрами у стилі рококо.

Хрест-мощовик семикінцевий. Складається з порожнистого срібного позолоченого хреста та вкладеного в нього дерев'яного. На лицьовому боці металевого – накладне "Розп'яття". Над головою Христа розміщено монограми "ІНЦІ, ІС ХС" (Ісус Назарянин, цар Іудейський, Ісус Христос) і гравірований напис "Распятие господа нашого Ісуса Христа". Обабіч "Розп'яття" – накладні погрудні образи пристоячих – Богоматері та Іоанна Богослова з відповідними монограмами. Внизу на руків'і в техніці гравірування фронтально представлено на повний зріст фігуру святого Спиридона, єпископа Тріміфунтського, який став відомим завдяки дарові чудотворення й прозорливості. Ці композиції доповнюють вставки з напівкоштовного каміння (сердолік, аметист) та скла, закріплені у різні за формою високі касти, облямовані металевими пелюстками. На зворотному боці предмета містяться написи з іменами святих, мощі яких вкладено до хреста, гравіровані образи ігуменів Антонія і Феодосія – засновників Києво-Печерського монастиря, погрудне зображення св. Миколая, а також напис в 21 рядок про те, що хрест було зроблено в 1671 році для Успенської соборної церкви Києво-Печерської лаври на замовлення "благочестивого раба божого Тихона Огієнко". Розміщений всередині дерев'яний хрест має маленькі коробочки – кіотці з вкладеними в них мощами святих. Н а гранях предмета є своєрідний текст з правилами користування хрестом з мощами святих і настанови на випадок, якщо в нього затече вода. Хрест є рідкісним предметом, підписаним майстром-виконавцем.

отир срібний., позолочений. Чаша з ледь помітно відігнутими вінцями позолочена з обох боків. Під вінцями на її поверхні вигравірувано Голгофський хрест у супроводі скорочених написів "ІС ХС НІКА (Ісус Христос Переможець). На чашу надіта срібна ажурна сорочка з обідком по верхньому краю, на густо канфареній поверхні якого розетки чергуються з двома перехрещеними стрічками. На сорочці серед карбованого плетива з густого листя аканта - два овальних медальйони, оточені лавровими вінками з карбованими зображеннями на них знарядь тортур Христових: Голгофського хреста та колони з драбиною та тростиною. Стоян грушоподібний з двома балясинами (вгорі та внизу), які з’єднують його з чашею та піддоном. Оздоблений виконаним на срібному тлі карбованими в’язками плодів, підвішеними на стрічках, нижче – поставленими вершечками догори позолоченими листочками аканта. Піддон двохярусний, шестилопатевий з шестигранною високою шийкою, поверхня якої оздоблена позолоченим, виконаним невисоким карбованим рельєфом узором з витких пагонів аканта з листям. На заокруглених знизу лопатях верхнього ярусу по черзі представлені голівки янголів з піднятими догори крилами (крила карбовані, а голівки відлиті і приєднані до піддону з допомогою штирів) та карбовані медальйони, обрамленими перлинником. На одному медальйоні зображений “Спас Нерукотворний” з потиром над ним; а на двох інших – знаряддя тортур Христа: риза з перехрещеними знаряддями бичування; ліхтар на тлі перехрещених спису та тростини з губкою. На шести сегментах нижнього ярусу по черзі розташовані карбовані візерунки: розміщені симетрично два вигнутих листочка аканта та в’язки плодів з квітами та листям. У заглибленнях між сегментами – карбований, звернений вершечком донизу листочок аканта – типовий елемент оздоблення шестилопатевих потирів. По краю піддону розташовані клейма: міське Києва, проби срібла та майстра. А на звороті вирізьблений вкладний напис, згідно з яким і датується потир.

Потир срібний позолочений. На чаші, під вінцями якої вирізьблено Голгофський хрест (у супроводі скорочених написів - ІС ХС К Т НІКА)– ажурна срібна сорочка. В ажурному узорі сорочки – закручені, переплетені, перехрещені пагони з листям, серед яких крилаті голівки янголів та два овальних медальйони з карбованими євангельськими сюжетами: «Таємна вечеря», «Покладення у домовину». Стоян потиру грушоподібний. На тлі його срібної канфареної поверхні у невисокому карбованому рельєфі представлені по черзі в’язки плодів та крилаті голівки янголів, під ними трохи нижче – звернені вершечками догори листочки аканту. Піддон шестилопатевий, двохярусний. Шийка гранчаста з двома насадками: позолочена шестигранна та срібна з нижнім краєм у вигляді листя аканта. На гранях шийки на срібному тлі візерунок з вигнутих стрічок та квіток. На лопатях верхнього ярусу – по черзі (також на тлі срібної канфареної поверхні) – крилаті голівки янголів та знаряддя страстей Господніх: «Образ нерукотворний», поєднані в одну композицію - ліхтар меч, смолоскип, спис, рукавиця; в іншу - риза Христа, тростина з губкою, спис, цвяхи, щипці. Між ярусами – подвійний обідок: виконані на срібному тлі густі позолочені трилисники та профільована позолочена стрічка. На опуклих лопатях нижнього ярусу на срібному канфареному тлі - карбовані позолочені крилаті голівки янголів, представлені по черзі з гірляндами плодів та квітів, підвішених на стрічках. В вигинах між лопатями – традиційний для барокових потирів акантовий листок. Вузенький край піддону – густі овальні опуклини. Клейма майстра, міста та 12-ї проби срібла поставлені на профільованій позолоченій стрічці, що між ярусами. На звороті піддону вирізьблено дарчий напис.