Книга діянь та писань святих Апостолів у срібній позолоченій оправі. Оправа складається з верхньої та нижньої дощок, корінця та двох застібок. Основою верхньої дошки є суцільна пластина з дрібним рослинним візерунком, виконаним у техніці черні. На ній – карбована позолочена ажурна накладка, її композиційним центром є зображення Успенського собору Києво-Печерської лаври, над куполами якого серед хмарок, що клубочаться, сидить коронований Ісус Христос. Однією рукою він благословляє апостолів, другою надає їм ключі. Апостоли (зображення поясні) представлені навколо центральної композиції з розгорнутими сувоями з написами. Кожна фігурка оточена рамкою з виткої виноградної лози з листям та соковитими гронами. Основою нижньої дошки також є подібна срібна пластина. На ній, як і на верхній дошці, є накладна ажурна срібна, позолочена пластина, центральну площину якої займає "Розп'яття", представлене на тлі двох стрічок, що розвіваються і які підтримують крилаті янголи. В кутах дошки зображені символи Євангелістів (янгол, лев, тілець та орел) з книгами, оточені овальними рамками. Зображення доповнені візерунком із витких стебел аканта, гірляндами плодів із квітами, підвішених на стрічках. Корінець оправи складається з семи ажурних пластин, у центрі яких – овали з зображеними в них рослинними мотивами. Застібками оправи є фігурні пластини з накладним ажурним карбованим рослинним узором.

Книга надрукована в Києво-Печерській лаврі у 1722 р. Червоно-чорний друк. Формат 19х30 см. Кількість аркушів 314 (в нумерації є помилки). Титульний аркуш із гравійованим малюнком: Саваоф з "Розп'яттям", символи євангелістів, апостоли, підпис І. Козачківського. Фронтиспіс – Успіння Богородиці з Антонієм і Феодосієм. Полосні гравюри перед розділами: 1) Євангеліст Лука, його символ, на мольберті – ікона "Одигітрі"; 2) апостол Іаков за столом із розгорнутим сувоєм, 3) апостол Петро зі скрижаллю, підпис Гликерія Баранецького, 4) апостол Іоан Богослов; 5) апостол Павло з підписом Георгій.

Дослідник українського золотарства Д. Щербаківський за стилістичними онаками вважає оправу витвором І. Білецького.