Щиток від персня зі вставкою-гемою (дужка шинки втрачена). У якості щитка використана велика овальна сердолікова гема. Лицьовий її бік опуклий, гладкий, наполірований. На пласкому зворотному боці, також наполірованому, вигравійовано зображення крилатого орлиноголового грифона, який стоїть у профіль праворуч. Він показаний у напоготові до нападу: присів на передні лапи, права передня з них припіднята, дзьоб роззявлений, крила підняті й розгорнуті у всю ширину, вигнутий хвіст з великою китицею на кінці піднятий догори. Довга шия увінчана великими зубцями. Крило вкрите дворядним горизонтальним оперенням. Камінь вправлений в обідок-каст із золотої гладкої тонкої стрічки шириною 5 мм, на яку напаяно зверху вузький обідок шириною 3 мм у вигляді двох сплетених дротинок, так званої "косички", що обрамлена з обох боків гладкими дротинками. По довжині у гемі і золотій оправі просвердлено довгий тонкий циліндричний отвір для штифта кріплення

Аналогії: геми із натурального каменю – дуже рідкісна знахідка на території перебування кочовиків, і є унікальними у скіфських похованнях (Бидзиля, Полин 2012: 487). В основному, всі знайдені до цього часу на території Північного Причорномор'я геми (20 од.) були виготовлені із скла (тамож). Умови знайдення таких перснів з різними вставками у жіночих і дитячих похованнях свідчать про характер їх використання, як греками так і скіфами, в якості амулетів. Найближчу схожість за зображенням грифона мають дві геми з Керчі – скарабеоід із кришталю з плитової гробниці 1854 р. на горі Мітридат (ДБК II: рис. на с. 339) і циліндр із агату з кургану №2 1860 р. на Юз-обе (ОАК 1860: V) та скарабеоїд із халцедону з Курджипсу (Галаніна 1980: табл. VI, с. 88, кат. 32), які К.Е. Гриневич відніс до робіт школи Дексамена Хіоського (Гриневич 1916: №№15-16 [181-182]). Вочевидь, що вони вирізьблені за одним зразком