М. Плав'юк
Лист до прем’єр-міністра України Ю. Єханурова від всеукраїнського громадського комітету "Симон Петлюра 125"
початок ХХІ ст.
м. Київ, Україна

Authors and responsible:
М. Плав'юк ; О. Кучерук ; С. Кот ; В. Сергійчук

Лист до прем’єр-міністра України Ю. Єханурова від всеукраїнського громадського комітету "Симон Петлюра 125" (інвентарний номер: Л-7967)

Видання політичного управління Народного комісаріату з військових справ України, типографія Наркомвоєн № 2
Листівка "Три тысячи жертв. Товарищи Рабочие и Крестьяне." ("Три тисячі жертв. Товариші Робочі і Селяни")
1919 р., м. Київ
м. Київ, УСРР, типографія Наркомвоєн № 2

Authors and responsible:
Видання політичного управління Народного комісаріату з військових справ України, типографія Наркомвоєн № 2

Листівка "Три тысячи жертв. Товарищи Рабочие и Крестьяне." ("Три тисячі жертв. Товариші Робочі і Селяни") (Інвентарний номер: Л-1905)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. 4 травня 1919 р. А. Денікін розпочав наступ на територію України у двох напрямках – на Київ та Одесу. Метою А. Денікіна було відродження «єдиної, неподільної і великої Росії». Новий режим не визнавав суверенітету України, заборонив українську гривну, запроваджував російську мову як державну, розпочав процес русифікації в освіті. В Україні почалися масові репресії білогвардійців проти робітників, селян, національно-свідомої інтелігенції, вводилася смертна кара за політичний і збройний опір. В Одесі, Катеринославі розстріляно по 6 тис. осіб, у Харкові – 2,5 тис. У кін. жовтня 1919 р. Червона армія радянської Росії перейшла в контрнаступ проти денікінців. 6 листопада звільнено Чернігів і Полтаву, 12 грудня – Харків, 16 грудня – Київ, частини під командуванням Г. Котовського визволили Одесу. В січні 1920 р. був звільнений Донбас. Залишки денікінських військ відступили в Крим. Почався процес відновлення УСРР. За рекомендацією ЦК РКП (б) її столицею став Харків (до 1934 р.).

Видання Народного комісаріату з військових справ України, типографія Наркомвоєн № 3
Листівка "Временное положение об избах-читальнях деревни и волости на Украине."
1919 р., УСРР
УСРР, типографія Наркомвоєн № 3

Authors and responsible:
Видання Народного комісаріату з військових справ України, типографія Наркомвоєн № 3

Листівка "Временное положение об избах-читальнях деревни и волости на Украине." (Інвентарний номер: Л-1910)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Зокрема, про створення хатів-читалень в селах з метою поширення освіти серед неписемного населення. Хата-читальня – це сільська культурно-освітня установа, заснована за перших років радянської влади в Україні як перша форма сельбуда, після ліквідації «Просвіти». Осередок діяльності сільських бібліотек, гуртків самодіяльності, влаштування агітаційно-пропагандних лекцій і загальноосвітніх доповідей. Звичайно, хата-читальня була також центром партійно-комсомольських організацій села.

Видання пд-зх фронту
Листівка "Как я учился." ("Як я навчався.")
1919 р.

Authors and responsible:
Видання пд-зх фронту

Листівка "Как я учился." ("Як я навчався.") (Інвентарний номер: Л-1902)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для поширення неправдивої інформації про переваги діючої влади та про значне покращення суспільно-економічного рівня життя населення.

Державне видавництво
Листівка "Яка земля підлягає оподаткуванню."
1919 р., м. Київ
1919 р., м. Київ. Державне видавництво

Authors and responsible:
Державне видавництво

Листівка "Яка земля підлягає оподаткуванню." (Інвентарний номер: Л-1901)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. У лютому 1919 р. видано «Положення про соціалістичний землеустрій і про шляхи переходу до соціалістичного землеробства в УСРР». Згідно до документа мав здійснюватися зрівняльний розподіл землі між селянами. Одноосібні господарства мали бути ліквідовані і замінені радгоспами і комунами. 65 % колишніх поміщицьких земель залишались у державній власності, кожен радгосп отримував не менше 600 га землі. Таким був курс на утвердження в українському селі суспільного землекористування. Після завершення роботи ІІІ з’їзду Рад України 11 березня 1919 р. Наркомзем УСРР видав інструкцію «Про розподіл земель у тимчасове зрівняльне користування» нею, передбачалась ліквідація дрібних власників і створення колективних господарств в Україні. Для перерозподілу конфіскованої землі були створені земвідділи при сільських і волосних радах. Весною 1919 р. земвідділи надавали перевагу у передачі земель комунам і радгоспам і не допускали передачі землі у власність селян. В Україні їх створено 550, в середньому вони мали приблизно по 75 га землі. Встановлена норма здачі селянами хліба – 180 кг зерна з 1 га землі, а для «куркульських господарств» (ті, що мали 10 і більше гектарів землі) вона становила 200 кг. Саме проти такої продовольчої диктатури більшовиків весною 1919 р. в Україні почалися селянські повстання. За різними статистичними даними, їх у квітні було 93, у червні – 328, у липні – 207. Селянські повстання відбувалися під гаслами: «За радянську владу без комуністів і чекістів!».

Видання політ. народ. ком. з військових справ України, типографія Наркомвійськ. № 5
Листівка "Карты кулаков биты. Советская Украина мобилизует свои силы" ("Карти кулаків биті. Радянська Україна мобілізує свої сили")
1919 р., м. Київ
м. Київ

Authors and responsible:
Видання політ. народ. ком. з військових справ України, типографія Наркомвійськ. № 5

Листівка "Карты кулаков биты. Советская Украина мобилизует свои силы" ("Карти кулаків биті. Радянська Україна мобілізує свої сили") (Інвентарний номер: Л-1904/1)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Зокрема, у них містився заклик до робітників та селян продовжувати боротьбу проти військ Денікіна.

Типографія Наркомвоєн. № 5, видання політ. управління народ. комісаріату з військових справ України
Листівка "Не веру они защищают, а живот свой спасают" (Не віру вони захищають, а живіт свій рятують.")
1919 р. УСРР
УСРР

Authors and responsible:
Типографія Наркомвоєн. № 5, видання політ. управління народ. комісаріату з військових справ України

Листівка "Не веру они защищают, а живот свой спасают" ("Не віру вони захищають, а живіт свій рятують.") (Інвентарний номер: Л-1903/3)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим (вступати в Червону Армію для боротьби з ворогами радянської влади, відомості про перемогу над військами Денікіна, Петлюри тощо).

Друкарня Наркомвійськ № 4, видання Політичного управління Народного комісаріату по військовим справам України
Листівка "Про отаманів великих та малих грабіжницьких ватаг Петлюра, Зелений, Мазуренко та Соколовський."
1919 р., м. Київ
Друкарня Наркомвійськ № 4

Authors and responsible:
Друкарня Наркомвійськ № 4, видання Політичного управління Народного комісаріату по військовим справам України

Листівка "Про отоманів великих та малих грабіжницьких ватаг Петлюра, Зелений, Мазуренко та Соколовський."(Інвентарний номер: Л-1907)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим (вступати в Червону Армію для боротьби з ворогами радянської влади, надавати харчі для бійців Червоної Армії, відомості про перемогу над військами Денікіна, Петлюри тощо).

Типографія Київського окружного комісаріату з військових справ
Листівка "Чья-бы корова мычала, а ваша молчала!"
1919 р., м. Київ, УСРР
м. Київ, вул. Червоноармійська,38

Authors and responsible:
Типографія Київського окружного комісаріату з військових справ

Листівка "Чья-бы корова мычала, а ваша молчала!" (Інвентарний номер: Л-1911/1)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим (вступати в Червону Армію для боротьби з ворогами радянської влади, надавати харчі для бійців Червоної Армії, відомості про перемогу над військами Денікіна, Петлюри тощо).

Політуправління реввійськради 12 армії
Листівка "Опомнись, дезертир!" ("Схаменися, дезертире!")
1919 р., м. Київ
м. Київ. Політуправління реввійськради 12 армії

Authors and responsible:
Політуправління реввійськради 12 армії

Листівка "Опомнись, дезертир!" ("Схаменися, дезертир!") (Інвентарний номер: Л-1908)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим, зокрема вступати в Червону Армію. У жовтні 1917 р. прийшовши до вдали більшовики бачили майбутню армію, яка буде створювана для захисту Республіки на добровільних засадах, без примусової мобілізації. Це на думку більшовиків, повинне було забезпечити створення сильної, морально стійкої, істинно народної армії. Проте, коли Громадянська війна в Росії стала реальністю, більшовики усвідомили необхідність заміни тимчасових загонів Червоної гвардії постійними регулярними військовими формуваннями. Декретом від 28 січня 1918 р. Рада народних комісарів Росії заснувала Червону Армію на базі червоногвардійців. У лютому 1918 р. Раднарком видає декрет «Про обов'язкове навчання військовому мистецтву». Незабаром з'ясувалося, що нові формування мають низку істотних недоліків. Подібні загони були боєздатні лише короткий термін, потім в них починалася текучість складу, різке падіння дисципліни. Командири вибиралися самими бійцями, що приводило до усунення строгих, вимогливих воєначальників. Спроби заснувати РСЧА на добровільних засадах під гаслом «Соціалістична Вітчизна у небезпеці!» виявилися безуспішними. Результатом став швидкий перехід до мобілізацій. У Червону Армію мобілізувалися члени партії і червоногвардійці. Забороняється розпуск або самовільний відхід бійців із загонів Червоної Гвардії. Ці загони оголошуються частинами РСЧА. З пізньої весни 1918 р. забороняється ліквідація полків, що зберегли боєздатність, старої царської армії. Вони оголошуються частинами РСЧА. Солдат, що йдуть із частин оголошують дезертирами Червоної Армії, ловлять і розстрілюють, а їхні сім'ї заарештовують. 29 травня 1918 р., через чотири дні після початку чехословацького заколоту, ВЦВК прийнявши постанову «Про примусовий набір в робітничо-селянську армію» розпочав обов'язковий набір на військову службу в РСЧА осіб у віці від 18 до 40 років і одночасно створюється мережа військових комісаріатів для виконання цього декрету.

Видання політичного управління Народного комісаріату з військових справ України, типографія Наркомвоєн
Листівка "Красные Добровольцы и Черные Добровольцы" ("Червоні Добровольці і Чорні Добровольці")
1919 р., УСРР
УСРР, типографія Наркомвоєн

Authors and responsible:
Видання політичного управління Народного комісаріату з військових справ України, типографія Наркомвоєн

Листівка "Красные Добровольцы и Черные Добровольцы" ("Червоні Добровольці і Чорні Добровольці") (Інвентарний номер: Л-1909)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим (вступати в Червону Армію для боротьби з ворогами радянської влади, надавати харчі для бійців Червоної Армії, відомості про перемогу над військами Денікіна, Петлюри тощо).

Політуправління Київського військовго округу. Радянська типографія
Листівка "Добровольцы в Красную Армию!" ("Добровольці в Червону Армію!")
1919 р. УСРР
1919 р. Радянська типографія

Authors and responsible:
Політуправління Київського військовго округу. Радянська типографія

Листівка "Добровольцы в Красную Армию!" ("Добровольці в Червону Армію!") (Інвентарний номер: Л-1915)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим, зокрема вступати в Червону Армію. У жовтні 1917 р. прийшовши до вдали більшовики бачили майбутню армію, яка буде створювана для захисту Республіки на добровільних засадах, без примусової мобілізації. Це на думку більшовиків, повинне було забезпечити створення сильної, морально стійкої, істинно народної армії. Проте, коли Громадянська війна в Росії стала реальністю, більшовики усвідомили необхідність заміни тимчасових загонів Червоної гвардії постійними регулярними військовими формуваннями. Декретом від 28 січня 1918 р. Рада народних комісарів Росії заснувала Червону Армію на базі червоногвардійців. У лютому 1918 р. Раднарком видає декрет «Про обов'язкове навчання військовому мистецтву». Незабаром з'ясувалося, що нові формування мають низку істотних недоліків. Подібні загони були боєздатні лише короткий термін, потім в них починалася текучість складу, різке падіння дисципліни. Командири вибиралися самими бійцями, що приводило до усунення строгих, вимогливих воєначальників. Спроби заснувати РСЧА на добровільних засадах під гаслом «Соціалістична Вітчизна у небезпеці!» виявилися безуспішними. Результатом став швидкий перехід до мобілізацій. У Червону Армію мобілізувалися члени партії і червоногвардійці. Забороняється розпуск або самовільний відхід бійців із загонів Червоної Гвардії. Ці загони оголошуються частинами РСЧА. З пізньої весни 1918 р. забороняється ліквідація полків, що зберегли боєздатність, старої царської армії. Вони оголошуються частинами РСЧА. Солдат, що йдуть із частин оголошують дезертирами Червоної Армії, ловлять і розстрілюють, а їхні сім'ї заарештовують. 29 травня 1918 р., через чотири дні після початку чехословацького заколоту, ВЦВК прийнявши постанову «Про примусовий набір в робітничо-селянську армію» розпочав обов'язковий набір на військову службу в РСЧА осіб у віці від 18 до 40 років і одночасно створюється мережа військових комісаріатів для виконання цього декрету.

Видання Політичного управління Народного комісаріату з військових справ. Типографія Наркомвоена № 1
Листівка "Слово к обманутому крестьянину"
1919 р., м. Київ
м. Київ

Authors and responsible:
Видання Політичного управління Народного комісаріату з військових справ. Типографія Наркомвоена № 1

Листівка "Слово к обманутому крестьянину" (Інвентарний номер: Л-1912/5)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Встановлення радянської влади в Україні у 1919 р. відбувалось в результаті наступу двох українських радянських дивізій та війни радянської Росії проти армії Гетьманату, а потім Директорії. Війська Антанти були на півдні України і підтримували армію А. Денікіна, що воювала на південному сході. 3 січня 1919 р. радянські війська зайняли Харків, у місто прибув Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня він відмовився від назви Українська Народна Республіка і за аналогією з радянською Росією проголосив УСРР. До травня 1919 р. майже вся територія Лівобережної та Південної України контролювалася Червоною армією. У кін. жовтня 1919 р. Червона армія радянської Росії перейшла в контрнаступ проти денікінців. 6 листопада звільнено Чернігів і Полтаву, 12 грудня – Харків, 16 грудня – Київ, частини під командуванням Г. Котовського визволили Одесу. В січні 1920 р. був звільнений Донбас. Залишки денікінських військ відступили в Крим. Почався процес відновлення УСРР. За рекомендацією ЦК РКП (б) її столицею став Харків (до 1934 р.).

Політуправління реввійськради 12 армії
Листівка "Наступил перелом. Наступление Деникинских белогвардейских банд остановлено". ("Настав перелом. Наступ Денікінських білогвардійських банд зупинено")
1919 р., УСРР

Authors and responsible:
Політуправління реввійськради 12 армії

Листівка "Наступил перелом. Наступление Деникинских белогвардейских банд остановлено". (Настав перелом. Наступ Денікінських білогвардійських банд зупинено"). (Інвентарний номер: Л-1919)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст гасел був різноплановим. Зокрема, у них містився заклик до робітників та селян продовжувати боротьбу проти військ Денікіна.

Видавництво "Іскри", наклад 10 тис. примірників
Листівка "Въ бой за свободу" ("В бій за свободу")
березень 1905 р., м. Одеса
Одеська група Центрального комітету Російської соціалдемократичної робочої партії

Authors and responsible:
Видавництво "Іскри", наклад 10 тис. примірників

Листівка "Въ бой за свободу" ("В бій за свободу") (Інвентарний номер: Л-1918)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, яку поширювала Російська соціал-демократична робітнича партія. Вона містила заклик до повалення монархії та встановлення республіки. Листівка була видана після подій 9 січня 1905 р.(за старим стилем, 22 січня за новим), коли в м. Санкт-Петербурзі (Російська імперія) було розстріляно 2,5-тисячну мирну демонстрацію робітників, що йшли до імператорських палат з наміром вручити петицію з проханням поліпшити умови життя. Демонстрацію очолював священик Георгій Гапон і князь Ільніцький. Перед Зимовим палацом демонстрантів атакувало імператорське військо. Ці події викликали обурення в Російській імперії; а дата вважається початком Революції 1905 р.

Листівка "К польским рабочим, крестьянам и солдатам" ("До польських робітників, селян та солдат")
1919–1920 рр.

Листівка "К польским рабочим, крестьянам и солдатам" ("До польських робітників, селян та солдат") (Інвентарний номер: Л-1916)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на польське населення. Розповсюджувалася вона під час польсько-радянської війни (1919-1920 рр.). Метою Польщі було розширення свого кордону на схід, послабленні Росії та відмежуванні від неї смугою союзних і об'єднаних у федерацію з Польщею держав (Литви, Білорусі та України). Лідери РКП(б) планували «насадити» радянський тип державності якомога далі на захід Європи.

Київський губернський комітет Комуністичної партії (більшовиків) України
Листівка "Вырвем Донецкий бассейн из рук душителей-белых!"
1919 р., м.Київ
Київський губернський комітет Комуністичної партії (більшовиків) України

Authors and responsible:
Київський губернський комітет Комуністичної партії (більшовиків) України

Листівка "Вырвем Донецкий бассейн из рук душителей-белых!" (Інвентарний номер: Л-1923)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Встановлення радянської влади в Україні у 1919 р. відбувалось в результаті наступу двох українських радянських дивізій та війни радянської Росії проти армії Гетьманату, а потім Директорії. Війська Антанти були на півдні України і підтримували армію А. Денікіна, що воювала на південному сході. 3 січня 1919 р. радянські війська зайняли Харків, у місто прибув Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня він відмовився від назви Українська Народна Республіка і за аналогією з радянською Росією проголосив УСРР. До травня 1919 р. майже вся територія Лівобережної та Південної України контролювалася Червоною армією. У кін. жовтня 1919 р. Червона армія радянської Росії перейшла в контрнаступ проти денікінців. 6 листопада звільнено Чернігів і Полтаву, 12 грудня – Харків, 16 грудня – Київ, частини під командуванням Г. Котовського визволили Одесу. В січні 1920 р. був звільнений Донбас. Залишки денікінських військ відступили в Крим. Почався процес відновлення УСРР. За рекомендацією ЦК РКП (б) її столицею став Харків (до 1934 р.).

Політуправління реввійськради 12 армії
Листівка "Коммунисты (большевики) на фронте" ("Комуністи (більшовики) на фронті")
1919 р.
Політуправління реввійськради 12 армії

Authors and responsible:
Політуправління реввійськради 12 армії

Листівка "Коммунисты (большевики) на фронте" ("Комуністи (більшовики) на фронті") (Інвентарний номер: Л-1922)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Встановлення радянської влади в Україні у 1919 р. відбувалось в результаті наступу двох українських радянських дивізій та війни радянської Росії проти армії Гетьманату, а потім Директорії. Війська Антанти були на півдні України і підтримували армію А. Денікіна, що воювала на південному сході. 3 січня 1919 р. радянські війська зайняли Харків, у місто прибув Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня він відмовився від назви Українська Народна Республіка і за аналогією з радянською Росією проголосив УСРР. До травня 1919 р. майже вся територія Лівобережної та Південної України контролювалася Червоною армією.

Політуправління реввійськради 12 армії
Листівка "Привет Красному Киеву! Товарищи красноармейцы, рабочие и крестьяне!" ("Привіт Червоному Києву! Товариші червоноармійці, робітники і селяни!")
1919 р.

Authors and responsible:
Політуправління реввійськради 12 армії

Листівка "Привет Красному Киеву! Товарищи красноармейцы, рабочие и крестьяне!" ("Привіт Червоному Києву! Товариші червоноармійці, робітники і селяни!") (Інвентарний номер: Л-1920)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Встановлення радянської влади в Україні у 1919 р. відбувалось в результаті наступу двох українських радянських дивізій та війни радянської Росії проти армії Гетьманату, а потім Директорії. Війська Антанти були на півдні України і підтримували армію А. Денікіна, що воювала на південному сході. 3 січня 1919 р. радянські війська зайняли Харків, у місто прибув Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня він відмовився від назви Українська Народна Республіка і за аналогією з радянською Росією проголосив УСРР. 19 січня Північна група радянських військ зайняла Полтаву, 27 січня – Катеринослав. 5 лютого радянські війська вступили у Київ. До травня 1919 р. майже вся територія Лівобережної та Південної України контролювалася Червоною армією.

Видання політуправління реввійськради армії
Листівка "Дайте хлеба вашим защитникам!" ("Дайте хліба вашим захисникам!")
1919 р.

Authors and responsible:
Видання політуправління реввійськради армії

Листівка "Дайте хлеба вашим защитникам!" ("Дайте хліба вашим захисникам!") (Інвентарний номер: Л-1925)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. 26 січня 1919 р. опублікований Закон УСРР «Про монополію на хліб, цукор, сіль, чай», 5 лютого – Закон «Про вилучення хлібних лишків». Радянська влада відразу приступила до хлібозаготовок (конфіскації зерна у селян). Одночасно встановлювалися тверді ціни заготівлі і продажу селянами цих продуктів. 12 квітня виданий декрет «Про розкладку лишків врожаю 1919 р. та попередніх років», який встановлював обов’язкове постачання лишків продтоварів і зерна на насіння. Насправді це означало вилучення зерна у селян без компенсації промисловими товарами чи грошима. До кожного села доведено план здачі державі зерна. Селяни чинили опір органам радянської влади, не бажали віддавати своє зерно. Влада організувала з робітників, партійних і державних працівників воєнізовані продзагони, які почали насильно вилучати у селян зерно. Саме проти такої продовольчої диктатури більшовиків весною 1919 р. в Україні почалися селянські повстання. За різними статистичними даними, їх у квітні було 93, у червні – 328, у липні – 207. Селянські повстання відбувалися під гаслами: «За радянську владу без комуністів і чекістів!».

Видання агітаційно-видавничого відділу Губревкому
Листівка "Товариші селяне! Вартуйте Робітниче-Селянську Владу."
1919 р.

Authors and responsible:
Видання агітаційно-видавничого відділу Губревкому

Листівка "Товариші селяне! Вартуйте Робітниче-Селянську Владу." (Інвентарний номер: Л-1924/2)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на українське населення. Зміст листівок був різноплановим. Зокрема, у них містився заклик до робітників та селян продовжувати боротьбу проти військ Денікіна.

Видання Центрального виконавчого комітету ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів
Листівка "Укрепим братский союз рабочих и крестьян!" ("Зміцнимо братський союз робітників і селян!")
1919 р., м. Москва
м. Москва

Authors and responsible:
Видання Центрального виконавчого комітету ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів

Листівка "Укрепим братский союз рабочих и крестьян!" ("Зміцнимо братський союз робітників і селян!") (Інвентарний номер: Л-1913)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на робітників та селян. Зміст більшовицьких листівок був різноплановим. Зокрема, у них містився заклик до населення продовжувати боротьбу проти Колчака, Денікіна та ін.

Видавництво Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів
Листівка "Воинам революции" ("Воїнам революції")
1919 р., м, Москва
м. Москва, типографія т-ва І. Д. Ситіна

Authors and responsible:
Видавництво Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів

Листівка "Воинам революции" ("Воїнам революції") (Інвентарний номер: Л-1914)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на робітників та селян. Зміст листівок був різноплановим. Зокрема, у них містився заклик до населення вступати в Червону Армію та воювати проти ворогів радянської влади. У 1917 р. розпочалася Російська революція, яка докорінно змінили державний лад у країні. Революція розпочалася у березні (лютому за старим стилем) і переросла у громадянську війну в 1918 р. У радянській історіографії революцію 1917 р. поділяли на два етапи: буржуазно-демократичну Лютневу революцію та Велику Жовтневу Соціалістичну Революцію. На першому етапі була повалена монархія, на другому більшовики встановили Владу Рад. Російська революція мала важливе значення для утвердження національно-визвольного руху в Україні. В результаті Лютневої революції була створена Центральна Рада, яка проголосила самостійність Української Народної Республіки в січні 1918 р. Внаслідок революції утворився СРСР - держава з тоталітарним режимом, що проголошувала своєю метою побудову комунізму. Виникло протистояння між капіталістичним та соціалістичним світом, яке продовжувалося більшу частину століття у вигляді ідеологічної, економічної та подекуди збройної боротьби.

Листівка "Приказъ войскамъ Южнаго фронта №244. д.Тюковская 30 августа 1918 года"
1918 р.

Листівка "Приказъ войскамъ Южнаго фронта №244. д. Тюковская 30 августа 1918 года" (Інвентарний номер: Л-1917)
Дана листівка – це пропагандистське друковане видання, що видавалося радянською владою для посилення її емоційної дії на робітників та селян. Зміст листівок був різноплановим. Зокрема, у них містився заклик до населення вступати в Червону Армію та воювати проти ворогів радянської влади. Війська Південного фронту радянської армії вели оборонні бої проти Донської армії Краснова за Царицин і Камишин (липень - грудень 1918 р.), потім проводили наступ (січень - березень 1919 р.) з метою розгрому Донської армії, а також проти військ Денікіна за Донбас. Вели бої по придушенню повстань козаків у верхньодонських станицях в березні - червні 1919 р. Після наступу армій Денікіна, що почалося в травні, війська фронту відійшли з Донської області, залишивши Донбас і Харків. Почали серпневий контрнаступ проти армій Денікіна (серпень - вересень 1919 р.), вели бої проти рейду білоказацької кінноти Мамонтова і Шкуро в тилу фронту (серпень - вересень 1919 р.), під натиском противника відійшли на північ, залишивши Курськ, Вороніж, Орел. Потім війська фронту провели контрнаступ проти армій Денікіна, в ході якого були здійснені операції: Орловсько-Курська (жовтень - листопад 1919 р.), Воронезько-Касторненська (жовтень - листопад 1919 р.), зайнявши міста Курськ, Вороніж, Орел, Касторне. У ході наступу спільно з Південно-Східним фронтом в листопаді 1919 - січні 1920 рр. провели операції: Харківську (листопад - грудень 1919 р.), Донбаську (грудень 1919 р.), Ростово-Новочеркаську (січень 1920 р.), завдали поразки армії Денікіна, зайняли міста Харків, Київ, Полтаву, Ростов-на-Дону, звільнили Донбас.