Висока, циліндрична, з кришкою. Тулуб гладенький із відокремленим профільованим пояском у верхній частині. Вінчик злегка відігнутий із плоским краєм. Піддон тулуба випуклий зовні із рельєфним зображенням батальних сцен на фоні пейзажу. Верхній піддон профільований вузьким пояском. Рант піддону плоский, гладенький. Центральна частина тулуба вкрита кістяним "кожухом". Поверхня "кожуха" прикрашена суцільним різьбленим сюжетом - зображення батальної сцени. До верхнього краю тулуба за допомогою шарніру закріплена опукла з профільованим краєм кришка. Поверхня кришки прикрашена рельєфним зображенням батальних сцен. У центральній частині кришка увінчана литою фігуркою середньовічного воїна з мушкетом на плечі.

Кубок срібний з масивною широкою чашею, вазоподібним стояном на двохярусною основою на чотирьох S- подібних ніжках. На позолочену всередині чашу надіто масивну суцільну сорочку складену з густого узору у формі видовженого із загнутими донизу кінчиками та прожилкою посередині листя, на яке накладені трипелюсткові квітки на тоненьких стеблах з опуклими пелюстками. Знизу на сорочці також видовжене листя із загнутими кінчиками. Оздоблення сорочки дуже оригінальне і не має близьких аналогів. Стоян вазоподібний, гранчастий. Вузенькі грані вгорі завершені квітками з пишними пелюстками, на більш широких гранях вгорі – багатопелюсткова розетка. Знизу на стояні по колу узор, в якому поєднані розетки та листя аканта. Основа двохярусна. Верхній ярус півсферичний, облямований обідком з густим узором із виткого листя та квітів. Поміж ярусами – досить широка вдавлена стрічка. Така ж стрічка є оздобою нижнього вузенького ярусу. До основи приєднані чотири S- подібні ніжки, оздоблені рокайльними завитками. Всі деталі оздоблення кубка пророблені канфарником, що надає витворові особливо нарядного вигляду. Відповідні клейма поставлені під вінцями чаші. Це клеймо пробірного майстра Лапшина Василя Матвійовича, відомого у 1852-1863 рр.; клеймо 84-ї проби срібла; клеймо міське Одеси. Нажаль, клеймо майстра відсутнє.
Кубок є цілком оригінальним, технічно і художньо досконалим витвором ювелірного мистецтва, виконаним під впливом стилю історизм.

Потир срібний, позолочений. На глибокій чаші потиру – суцільна карбована сорочка, декорована карбованими в’язками плодів, листям аканта, крилатими голівками янголів та гармонійно вписаними в цей пишний візерунок трьома емалевими медальйонами з зображенням Ісуса Христа, Богоматері, Івана Предтечі. Медальйони виконані одним майстром-емальєром, судячи з ідентичної кольорової гами та манери виконання зображень. Центральна частина стояна у формі шестигранної "вази", верхня частина якої декорована овальними пелюстками. Піддон двохярусний, шестилопатевий, з високою у формі зрізаного конуса шийкою, що має насадку (досить традиційну деталь для потирів). Серед плетива вишуканого барокового візерунку верхнього ярусу (крилаті голівки янголів, в'зки плодів), виконаного на канфареному тлі, майстер також розмістив емалеві медальйони з зображенням Василя Великого, Григорія Двоєслова, Іоанна Златоуста, в яких образи представлені на темно-коричневому фоні, характерному для українського емальєрного мистецтва XVII-XVIII ст. Ці медальйони виконані іншим майстром ніж попередні. Кожен медальйон на чаші і піддоні облямований фігурним карбованим картушем з лускоподібним візерунком. Нижню частину піддону, розділену гладенькими профільованими позолоченими стрічками на дванадцять сегментів, Равич прикрасив улюбленим листям аканта та гірляндами плодів, що чергуючись, утворюють ритмічну композицію. Край піддону округлий. На ньому поставлені клейма: майстра і міське, а також вибито крапками напис, який стосується ваги предмету: Весу:3:2:30:про:10:но: 10:.