Митра золота. Вгорі по центру на ній розміщено складну багатопелюсткову розетку з обідком з коштовного каміння, оточену перлинами. Вона є композиційним центром, від якого донизу відходять своєрідні смуги, утворені фігурними картушами з перлин різного розміру, всередині яких окремі вставки коштовного каміння, розетки з дорогоцінним камінням та живописні емалеві медальйони (8 екземплярів). На медальйонах – "Воскресіння Христове", Богоматір, Іоанн Предтеча, євангелісти з їхніми символами, Антоній та Феодосій Печерські. Медальйони написані в притаманній для українського емальєрного мистецтва манері: м’які, спокійні лінії, тепла, різноманітна кольорова гама. Людські постаті трактовані реалістично, зі знанням натури. Але деякі відмінності в стилі їх виконання дають змогу стверджувати, що частина з них виготовлена різними майстрами. Так дуже відрізняється від інших і живописною манерою і кольоровою гамою, в якій превалюють дещо притлумлені жовті, малинові та зелені кольори, медальйон з зображенням Антонія та Феодосія на тлі Успенського собору Києво-Печерської лаври. Споруда має такий же вигляд, як на гравюрі до “Служебника” 1692 р. та “Євангелія” 1697 р. видання Лаврської друкарні, що дає підстави датувати медальйон кінцем XVII ст. Над медальйоном з образами Антонія і Феодосія є за призначенням цілком світські прикраси: одна у формі емалевих кистей рук, які підтримують краплеподібну вставку, інші (ліворуч від попередньої) – два з'єднаних між собою емалевих сердечка, на які зверху накладено золотий ланцюжок з замочками на кінцях. Ймовірно, що вони були частинами ювелірних виробів (вірогідно, перснів), пожертвуваних Києво-Печерській лаврі в різний час. Внизу на митрі досить широкий пасок узору, утвореного накладками з коштовним камінням, облямованими перлинками, між якими візерунок з перлин, що нагадує розетки. Тут же розташована сапфірова гема (інталія), оточена вісьмома сапфірами меншого розміру. На думку дослідників, сапфір є печаткою з ініціалами (П И.Г.М.), які можна прочитати, як Полковник І ван Михайлович-Максимович Глєбов. Відомо, що представники роду Глєбових мешкали в Києві в другій половині XVIII ст.
Митра є видатною пам'яткою українського золотарства. Наділений витонченим мистецьким хистом, майстер виготовив головний убір, в орнаментиці якого зумів об’єднати в єдиний органічний ансамбль різноманітні елементи декору.
Митру – головний убір архієрея – одягають під час богослужіння. Вона символізує терновий вінець Спасителя. Митра патріарха завершується вгорі хрестом. З 1797 р. цей головний убір – одна з нагород священиків. Виготовляли митри