На пластині, яка має вигляд півкола, окресленого хвилястою лінією з листочками та пагінцями, відтворено багатофігурну композицію. Центром її є зображення дерева, яке розділяє простір на дві частини. Праворуч від нього – вершник на коні. У тварини вигнута шия, зігнуті в колінах передні ноги не торкаються землі. Фігура людини зображена впівоберта, голова – у профіль. Вершник мовбито зіскакує з коня. Привертає увагу обличчя з гротескно великим носом. Персонаж одягнений у сорочку чи куртку, підперезану поясом, що підкреслює тонку талію, штани, які щільно прилягають до ніг, та короткі чобітки. У чоловіка широкі плечі; у правій руці він тримає лук, а лівиця лежить на гориті (так зручніше діставати стрілу). Ліворуч від дерева – олень. Його голову увінчують пишні роги, які нагадують дві гілки з пагонами. У спині тварини стирчать дві стріли.

Ця пластина була закріплена (як аплікація) на шкіряній основі, пофарбованій синім та червоним кольорами.

Науковці вбачають у сцені, зображеній на пластині різних персонажів: амазонку (Ю. Болтрик), Аполлона–Гойтосира (С. Бессонова), Артеміду (В. Отрощенко), Аргімпасу (О. Фіалко), тобто, образи грецьких та скіфських міфів, а також: героїв осетинського епосу «Нарти» Асхартагата чи Уризмага (С. Яценко). На думку Л. Клочко, в сюжеті переплетені лінії скіфо-еллінські (Гойтосир), а також – осетинські (нарти).

Зображення унікальне, аналоги невідомі. Аналогія за формою та декором – ажурна пластина зі сценою нападу дракона на пантеру з Олександропільського кургану (Лугової Могили), знахідка 1856 р.
Аналогія за сюжетом – зображення сцен полювання на оленя на золотій пластині у 3-х частинах, (стленгіді) до жіночого головного убору з кургану № 8 поблизу с. Пісочин Харківська обл.