Перехрестя меча залізне ромбоподібної видовженої форми із горизонтально розташованими цибулиноподібними виступами по боках з двох сторін, обтягнуте золотим листом. На лицьовому боці – орнамент, утворений пластинчастими кастами. В центрі на щитку  в ромбоподібному касті хрестоподібне зображення, яке утворюють п’ять круглих кастів, що поділені посередині хвилястими перегородками. Центральний каст більшого діаметру, навколо нього розташовані чотири менших, які поєднані навкіс поставленими перегородками. Загалом орнамент утворює вихрову розетку. На бокових виступах центром композиції є краплеподібний каст, облямований місяцеподібними кастами, в які вписані круглі касти. Центральна та бокові композиції облямовані рядком псевдозерні, псевдозернь подекуди збереглась і серед внутрішніх елементів композиції. Зворотня сторона перехрестя не орнаментована.

Разом із наконечником піхв №АЗС-1970 та фрагментами оправи піхов меча №АЗС-1972,1973,1974 складають єдиний комплекс прикрас меча з Р-подібними портупейними скобами. Такі мечі добре відомі у широкій зоні в період поширення «геральдичних» поясів у другій половині VI–VII ст. Р-подібні скоби піхв меча мають, швидше за все, азіатське походження, оскільки ранні знахідки цієї зброї пов'язані зі Сходом. Мечі з подібними перехрестями, портупейними скобами та іншими елементами декору часто зображувались в живописі та торевтиці Согда, Африсіаба, Педжикента VIІ–VIIІ ст. і були, очевидно, популярні в Азії аж до далекого Сходу. Від інших мечів східного типу глодоська зброя відрізняється особливо пишним декором, що відбиває південні традиції.

Піхов меча фрагмент коробчастої прямокутної форми з Р-подібним виступом, який слугував для кріплення меча до портупеї. З лицевого боку поверхня оздоблена складною орнаментальною композицією. В місці заокругленого виступу трикутником розташовано три круглих пластинчастих касти, облямованих псевдозерню. Менший каст поділений навпіл хвилястою перегородкою. На виступі над кастами двома рядами рубчастої дротинки виділено аркоподібний орнаментальний пояс, в якому розташовано невеликий круглий каст, поділений навпіл хвилястою перегородкою. Обабіч касту – стилізовані зображення квітки з трьома пелюстками, що утворені кастами: центральна пелюстка менша краплеподібна, облямована відігнутими назовні пелюстками. Таке ж зображення розміщено на вузькій прямокутній частині. Всі касти облямовані псевдозерню. По краю Р-подібного виступу розташовано рядок з 13-ти кульок.Зі зворотного боку зберіглась вузька гладенька пластина, що повторює контури Р-подібного виступу. Разом із наконечником піхв №АЗС-1970 та фрагментами оправи піхов меча №АЗС-1972,1971,1974 складають єдиний комплекс прикрас меча з Р-подібними портупейними скобами.
Такі мечі добре відомі у широкій зоні в період поширення «геральдичних» поясів у другій половині VI–VII ст. Р-подібні скоби піхв меча мають, швидше за все, азіатське походження, оскільки ранні знахідки цієї зброї пов'язані зі Сходом. Мечі з подібними перехрестями, портупейними скобами та іншими елементами декору часто зображувались в живописі та торевтиці Согда, Африсіаба, Педжикента VIІ–VIIІ ст. і були, очевидно, популярні в Азії аж до далекого Сходу. Від інших мечів східного типу глодоська зброя відрізняється особливо пишним декором, що відбиває південні традиції.

Наконечник піхов меча виконаний із золотої пластини, зігнутої у вигляді прямокутної коробочки, одна коротша сторона якої фігурно вирізана, друга заокруглена та закрита денцем із еліпсоподібної пластини. Отвір для зброї облямований рубчастою дротинкою. На лицевому боці та на денці орнамент, утворений пластинчастими кастами. Поверхня лицевого боку облямована рядком псевдозерні та поділена на два орнаментальні поля трьома розташованими впритул смужками псевдозерні. Зернений поясок упирається в розташований в нижній частині наконечника овальний каст із залишками темної скляної маси. В верхній частині кожного поля розташовано по одному круглому касту, в яких зберіглись залишки вставок. Від кастів тягнуться смужки псевдозерні, що ділять кожне з полів теж навпіл – таким чином утворились чотири орнаментальні пояси. В кожному з них розташовані стилізовані зображення квітки з трьома пелюстками, що утворені кастами: центральна пелюстка менша краплеподібна, облямована відігнутими назовні більшими. Всі касти облямовані псевдозерню. Денце наконечника також декоровано кастами та облямовано по периметру рядком крупних кульок та псевдозерні. Зворотна сторона гладенька, з поздовжнім швом, прикритим рифленою смужкою металу. Разом із перехресям №АЗС-1971 та фрагментами оправи піхов меча №АЗС-1972,1973,1974 складають єдиний комплекс прикрас меча з Р-подібними портупейними скобами. Такі мечі добре відомі у широкій зоні в період поширення «геральдичних» поясів у другій половині VI–VII ст. Р-подібні скоби піхв меча мають, швидше за все, азіатське походження, оскільки ранні знахідки цієї зброї пов'язані зі Сходом. Мечі з подібними перехрестями, портупейними скобами та іншими елементами декору часто зображувались в живописі та торевтиці Согда, Африсіаба, Педжикента VIІ–VIIІ ст. і були, очевидно, популярні в Азії аж до далекого Сходу. Від інших мечів східного типу глодоська зброя відрізняється особливо пишним декором, що відбиває південні традиції.