Панагія золота двобічна. Складається з круглої пластини з прорізними краями, ажурної корони з хрестом та підвіски, прикрашених дорогоцінним камінням. З лицьового боку панагії - хрест, викладений з сапфірів. Навколо нього вставки рубінів різного розміру. Фігурні краї заповнено різнобарвним емалевим візерунком. У центрі зворотного боку панагії – поясне зображення Богородиці з маленьким Ісусом Христом, виконане синіми, блакитними, червоними та жовтими емалями. Образи оточені колом з золотим сяйвом із залишками червоної емалі. Обабіч нього – чотири квадратні рамки з розміщеними в них образами святих на залитому блакитною емаллю тлі. Між рамками – крилаті голівки янголів. Композицію розміщено серед рельєфного рослинного візерунка, вкритого переважно світлою емаллю, контури якого підкреслено емалевими штрихами темно-синього кольору. Панагія - з грецької “всесвятая” - невеличка іконка, яку носить на ланцюжку поверх одягу вище духовенство.
Панагії відомі здавна. В XV-XVI ст. вони складалися з двох стулок, з’єднаних шарніром, всередині яких зображали “Знамення” та “Трійцю”, а з лицьового боку - “Розп’яття” чи “Вознесіння". Наприкінці XVII ст. з’являється новий тип нарядної панагії у вигляді невеличкої іконки, багато оздобленої емаллю, перлами та коштовним камінням. У XVIII ст. панагії набирають вигляду світських прикрас, в яких особливу увагу приділяли оправі та популярному в той час коштовному камінню: смарагдам, рубінам, сапфірам.