1. Руків'я меча складається з навершя, ручки та перехрестя. Залізна основа збереглася частково, дуже кородована, що призвело до розриву і пошкодження золотого плакування (по шву розрив). Навершя руків'я антеноподібної форми заввишки – 3,2 см, завширшки – 6,6 см, завтовшки – 1,2 см. Декор його у вигляді подвійних концентричних кіл та ліній, переданих рельєфно, нагадує стилізовані голівки грифонів. Ручка прямокутна у плані і овальна у перетині. Золота пластина, що її покриває, має гладеньку поверхню вздовж вузьких граней, горизонтальне рифлення на зігнутих частинах і рельєфні зображення на прямокутних широких площинах посередині та з обох боків. З лицьового боку представлено оленя, що лежить на напівзігнутих ногах. Його гіллясті роги нависають над мордою, а довге вухо притиснуте до холки. На звороті збергіся лише фрагмент зображення – козуля з напівзігнутими ногами. Довжина ручки – 7 см, ширина – 4 см, товщина дорівнює 3,2см. Перехрестя руків'я підтрикутної форми. Золоте плакування по контуру облямоване рельєфним валиком. На лицьовому боці окуття вміщено зображення двох козуль із напівзігнутими ногами у геральдичній позі: ніс до носа, вухо до вуха, копито до копита. Друге вухо лежить на холках козуль. У них сухорляві фігури і довгі хвости. Очі тварин на перехресті та руків'ї передані маленькими округлими лунками. На звороті зображена фігура пантери у стрибку з викинутими вперед передніми та напівзігнутими задніми ногами. Голова пантери повернута назад, вухо стирчить, вузьке око позначено валиком, лопатка і стегно вкриті крапками, довгий пухнастий хвіст декорований густими насічками. 

2. Пластина-окуття основи леза меча довжиною 3 см, прямокутної форми посередині прикрашена повздовжніми рельєфними лініями. До леза кріпилася трьома залізними заклепками з лицьового боку. Збереглися по три отвори з залишками оксидованого заліза з обох боків окуття.

3. Пластина-окуття піхов меча видовженої форми, звужується до кінця, має фігурний виступ у вигляді голови кабана. Краї пластини загнуті і мають отвори. Окуття кріпилося кованими золотими цвяшками (довжиною 5мм) до дерев'яної основи. На пластині налічується 100 отворів. Розміри пластини: довжина – 55,7см, ширина вустя – 8,5см, заокругленого кінця – 3см. Вустя має виступ (шип) висотою 1,8см. до нього примикає бокова лопать (12,5х7,3см), в куті якої пробитий отвір (діаметром 0,7мм) для кріплення піхов до поясу.
 

Пластина вкрита зображеннями в звіриному стилі, виконаними тисненням у високому рельєфі з наступною проробкою деталей карбуванням. Вся композиція обрамлена валиком у вигляді дископодібних опуклин. Устя прикрашене пальметкою та стилізованими головами бараноптахів обабіч. Бокова лопать, що пимикає до устя, виконана у формі профільного зображення голови вепря. Зображення стилізоване: спіральними завитками передано ніздрі, зуб, щетина на загривку, закінченнянижньої щелепи біля шиї, а вухо має вигляд пальметки. Ретельно пророблено око тварини із зморшками навколо ока і зінницею, високе випнуте ікло, що піднімає верхню губу і оголює зуб. На лобі кабана процарапаний напис "ІПОРІ".
 

Центральною сценою композиції є сповнений напруги і експресії сюжет нападу на оленя грифона та лева. Грифон зображений хвостом до устя, ліворуч від оленя. Його дзьоб впився в шию оленя, а передніми витягнутими вперед лапами затиснув ліву передню кінцівку жертви. Це сильний сухорлявий хижак із міцними лапами, вигнутим тулубом, що закінчується довгим хвостом із трикутною китицею. Ретельно пророблені великі крила грифона., пір'я передане косими насічками. Шия прикрашена чотирма шипами і трьома пір'їнами біля голови. Шерсть на грудях  і на шиї знизу передана сегментованим валиком. М'язи на левиному тулубі грифона позначені плавними вигнутими лініями та широкими завитками.
 

Праворуч від оленя розміщений лев, він замикає сцену шматування. Його вишкірена паща опущена на затиснуту ним задню ногу оленя. Передня права лапа хижака знаходиться на крупі оленя, задня ліва під ребрами, права лапа слугує упором.Силу хижака підкреслюють і тонкі зморшки, що вздулися на носі. Вухо притиснуте до голови, грива передана широкими рельєфними завитками, підкреслені сухожилля лап і ребра. Кінчик довгого ховоста з трикутною китичкою загнутий догори.
 

В центрі сцени – олень, який впав на зігнуті передні ноги. Його голова різко закинута, гіллясті роги опущені на спину. Шерсть на шиї та грудях, як і у грифона, знизу показана сегментованим валиком. Підкреслені вигнуті виступами ребра, а тулуб і шия покриті подвійними короткими насічками, що імітують шерсть, хвіст короткий.

Завершують композицію на піхвах зображення двох пантер. Та з них, що ближче до лева – більша. Вона опустилася на зігуті передні лапи, в той час як задня частина її тулуба піднята на напівзігнутих задніх лапах. Ніс її торкається передньої правої лапи, підкреслені ніздрі, м'ясисті щоки, глибоко посажені очі, вуха торчком. Лопатка передньої лапи обрамлена заглибленим валиком. Шерсть на тулубі зображена характерними подвійними та потрійними насічками, які вдало імітують плямистість, а волосся на голові показане сегментованими валиками. Довгий хвіст із трикутною китицею загнутий догори. Менша пантера вдало вписана в закінчення піхов, що заокруглене. Вона лежить, припавши на передні лапи і трохи піднявиши круп. Шерсть передана тонкими насічками. Хвіст загнутий догори має китицю на кінчику.
 

Точні аналогії не відомі. Близькі за формою, проте відімінні за зображеним, окуття на інших мечах із заможних скіфських поховань. 

Ритон складається із конусоподібного стовбура, 2-х золотих обойм, наконечника та 10-ти золотих пластин. Основа ритону не збереглася. Деталі посудини, згідно припущень авторів розкопок, кріпилися на дерев’яну основу, верхня частина якої ще була обтягнута срібним листом. Вісім прямокутних пластин із тисненим зображенням голови оленя і одна здвоєна із зображеннями фігури вепра і голови оленя були декоративними елементами верхньої частини розтрубу і кріпилися золотими цвяхами (збереглося 18 цвяхів) через отвори, пробиті по краях пластин (всього 122 отвори). Також верхній край кожної пластини був зігнутий і загинався за край розтрубу. Стовбур ритона у вигляді конусу, виготовленого з гладенького золотого листа, з’єднувався із розтрубом двома золотими обоймами, кінці яких спаяні і прикріплені до основи трьома цвяхами з напівсферичними голівками. Поверхня обойм прикрашена тисненими стилізованими зображеннями орлиних голів. Краї обойм обрамлені 3-ма золотими стрічками, орнаментованими двома рядами сканих «косичок» із сканими дротинками між ними. Кінці двох нижніх стрічок запаяні у стик, у верхньому простежуються сліди стародавнього ремонту – пробитий отвір для кріплення до основи, нині в нього вставлено сучасний цвях із латуні. Нижня звужена частина стволу з’єднана за допомогою золотого стрижня з наконечником, який складається з 3-х частин – двох циліндричних обойм та голови лева з відкритою пащею з 4-ма іклами. Між обоймами та головою лева три золоті смужки, кожна з яких орнаментована сканими «косичками» розділеними дротинками. Ритон походить з подружнього поховання (чоловіка і жінки) V ст. до н.е. Можливо, вони належали до скіфської аристократичної родини. Разом із ними в могилу помістили велику кількість різних предметів: військове спорядження, посуд, наповнений питвом та їжею, золоті прикраси одягу (більше 9000) та інше. В стінах могили були влаштовані ще три господарчі ніши, заповнені різним посудом, серед якого знаходився і ритон.
Посудини подібної форми були поширені у багатьох стародавніх народів, у Скіфії вони відомі з VI ст. до н.е. і мали ритуальне значення. В індоєвропейській традиції ритон був атрибутом містерій, особливо велика його роль у містеріях бога Мітри. Пиття ритуального напою вважалось обов’язковим у шлюбних церемоніях, а також у здобутті особистого безсмертя; у скіфів – ще й при обряді братання. Зображення ритона є на скіфських кам’яних скульптурах та виробах торевтики. Для експонування відтворена форма ритону, а його верхня частина реконструйована з тканини, що просочена клеєм і пофарбована під срібло.