Потир срібний, позолочений. Чаша висока, циліндрична з заокругленим нижнім краєм. Позолочена всередині і майже наполовину зовні. Під її вінцями зовні на позолоченій поверхні витиснене зображення Голгофського хреста, оточеного лавровим вінком, яке супроводжують скорочені написи ІΣ Х Σ НИКА М Л Р Б (Ісус Христос Переможець, місце лобне рай бисть". На чашу надіта ажурна позолочена сорочка, яка вкриває лише половину її поверхні. По верхньому краю сорочки – подвійний обідок, що складається з узору у формі лілій та рельєфного обідка, що імітує перекручений дріт. В основі декору сорочки – узор у вигляді квіток, що нагадують лілії, на площинах поміж якими розташовані виступаючі над поверхнею сорочки глухі восьмигранні касти зі вставками червоних турмалінів. Стоян яйцеподібний з двома балясинами (верхня з недорогметалу, імовірно, є пізнім доповненням взамін втраченої). Оздоблений трьома рельєфними фігурками крилатих янголів з молитовно складеними руками, простір між якими заповнено рослинним візерунком. На стояні також розміщені у високих глухих виступаючих круглих кастах три вставки гірського кришталю. Піддон округлий, східчастий, з високою у формі зрізаного конусу шийкою, що має насадку у вигляді профільованого позолоченого верхнього краю на срібного у формі звисаючого донизу листя нижнього. І шийка і верхній ярус піддону декоровані досить рельєфним і густим узором із стилізованих рослинних завитків, на поверхні яких або крапки або дрібні розетки. Над поверхнею цього узору виступають чотири високі восьмигранні глухі касти зі вставками гірського кришталю (в двох) та зеленого скла і корунду в останніх. Примітно, що на звороті вставок з гірського кришталю вирізьблена шестипелюсткова розетка, яка просвічується і надає цим вставкам більшої художньої виразності. Нижня частина піддону, відокремлена від верхньої, широким профільованим обідком, має вузеньку “сходинку”, декоровану гравірованими овалами, які імітують пелюстки квітки. Край піддону карбований таким чином, що теж нагадує багатопелюсткову квітку. По краю піддону (зворотний бік) вирізьблено напис. Потир є зразком рідкісних витворів українського золотарства XVII ст.

Панагія двобічна. Складається з медальйону, в центрі якого мініатюрна емалева дробниця з зображенням Богоматері, яка годує святе немовля. Прорізну фігурну золоту оправу навколо дробниці вкрито витонченим рослинним емалевим візерун¬ком і вставками з діамантів та рубінів. Вгорі до медальйону прикріплена з допомогою двох колечок ажурна корона з чотирикінцевим хрестом, декорована вставками діамантів з лицьового боку та емалевим розписом зі зворотного. На звороті до неї приєднано кільце, вправлене в муфту з пластинчастою рамкою (елементи кріплення, вірогідно, до ланцюжка). Внизу з допомогою двох колечок до медальйону приєднана краплеподібна підвіска зі вставками скла у глухих кастах: в центрі велика вставка краплеподібної форми, навколо неї менші овальної. На зворотному боці панагії – густий, нарядний емалевий, поєднаний з золотими елементами узор. Композиційним центром його є потрійна розетка з різними за формою емалевими та золотими пелюстками, посередині якої розміщена восьмипроменева зірочка. Навколо розетки по колу розташовані вкриті емалями та золотом різної форми пелюстки.
Панагія - з грецької “всесвятая” - невеличка іконка, яку носить на ланцюжку поверх одягу вище духовенство.
Панагії відомі здавна. В XV-XVI ст. вони складалися з двох стулок, з’єднаних шарніром, всередині яких зображали “Знамення” та “Трійцю”, а з лицьового боку - “Розп’яття” чи “Вознесіння”. Наприкінці XVII ст. з’являється новий тип нарядної панагії у вигляді невеличкої іконки, багато оздобленої емаллю, перлами та коштовним камінням. У XVIII ст. панагії набирають вигляду світських прикрас, в яких особливу увагу приділяли оправі та популярному в той час коштовному камінню: діамантам, смарагдам, рубінам, сапфірам.