Щиток від персня зі вставкою-гемою

Опубліковано: 2022-06-25, Оновлено: 2022-08-13
Щиток від персня зі вставкою-гемою – особиста прикраса (інвентарний номер АЗС-2645)
кінець V ст. до н.е. – перша половина IV ст. до н.е.
Назва Щиток від персня зі вставкою-гемою
Походження кінець V ст. до н.е. – перша половина IV ст. до н.е. Ранній залізний вік, курган Гайманова Могила, дромос гробниці №4 (Південної) поблизу села Балки Василівського району Запорізької області
Музей, фонд СКАРБНИЦЯ Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу Щиток від персня зі вставкою-гемою (дужка шинки втрачена). У якості щитка використана велика овальна сердолікова гема. Лицьовий її бік опуклий, гладкий, наполірований. На пласкому зворотному боці, також наполірованому, вигравійовано зображення крилатого орлиноголового грифона, який стоїть у профіль праворуч. Він показаний у напоготові до нападу: присів на передні лапи, права передня з них припіднята, дзьоб роззявлений, крила підняті й розгорнуті у всю ширину, вигнутий хвіст з великою китицею на кінці піднятий догори. Довга шия увінчана великими зубцями. Крило вкрите дворядним горизонтальним оперенням. Камінь вправлений в обідок-каст із золотої гладкої тонкої стрічки шириною 5 мм, на яку напаяно зверху вузький обідок шириною 3 мм у вигляді двох сплетених дротинок, так званої "косички", що обрамлена з обох боків гладкими дротинками. По довжині у гемі і золотій оправі просвердлено довгий тонкий циліндричний отвір для штифта кріплення

Аналогії: геми із натурального каменю – дуже рідкісна знахідка на території перебування кочовиків, і є унікальними у скіфських похованнях (Бидзиля, Полин 2012: 487). В основному, всі знайдені до цього часу на території Північного Причорномор'я геми (20 од.) були виготовлені із скла (тамож). Умови знайдення таких перснів з різними вставками у жіночих і дитячих похованнях свідчать про характер їх використання, як греками так і скіфами, в якості амулетів. Найближчу схожість за зображенням грифона мають дві геми з Керчі – скарабеоід із кришталю з плитової гробниці 1854 р. на горі Мітридат (ДБК II: рис. на с. 339) і циліндр із агату з кургану №2 1860 р. на Юз-обе (ОАК 1860: V) та скарабеоїд із халцедону з Курджипсу (Галаніна 1980: табл. VI, с. 88, кат. 32), які К.Е. Гриневич відніс до робіт школи Дексамена Хіоського (Гриневич 1916: №№15-16 [181-182]). Вочевидь, що вони вирізьблені за одним зразком
Надписи, підписи, клейма, печатки тощо відсутні
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики висота – 9 мм; щиток з гемою – 24,5х20 мм
h: 9 мм, l: 24,5 мм, a: 20 мм
Матеріал Золото , сердолік
Техніка Різблення, полірування, скань
Мова тексту Українська
Періоди і дати ранній залізний вік
Території, міста Курган Гайманова Могила. с.Балки. Василівський р-н. Запорізька обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Василь Іванович Бідзіля (1936-1999) - співробітник Інституту археології АН УРСР, к.і.н., керівник Північно-Рогачикської експедиції ІА АН УРСР, український археолог, фахівець з археології раннього залізного віку та латенського часу. Автор близько 70 наукових публікацій
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології НАН України
Бібліографія Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. – Киев, 2012. – С. 162, 487-490. – Рис. 225:38 (на с. 156); 744:1-6 (кольорова вкладка на с. 58); кат. № 301

Полидович Ю.Б. Грифон в скифской изобразительной традиции // Музейні читання: Матеріали наукової конференції МІКУ “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки” 10-12 листопада 2014 р. – Київ, 2015. – С. 116. – Рис. 4,7

Величко Є.О. Колекція античної гліптики в зібранні філіалу Національного музею історії України – Музею історичних коштовностей України // Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. – Київ, 2018. – Вип. 3. – С. 79. – Рис. 1

Древности Боспора Киммерийского, хранящиеся в императорском музее Эрмитажа. – Санкт-Петербург, 1854. – Т. II.

Отчет археологической комиссии за 1860 г. – Санкт-Петербург, 1860.

Гриневич К.Э. Курджипская гемма 1896 г. // Гермес. – Санкт-Петербург, 1916.

Галаніна Л.К. Курджипский курган: Памятник культуры Прикубанских племен IV в. до н.э. – Ленинград, 1980.

Публікація в каталогах міжнародних виставок:

L’Oro di Kiev. – Milano, 1987. – S. 81; kат. №43

Oro. Barbaarien kulta-aarre. Barbarernas guld. – Helsinki, 1997. – S. 88, 100; kат. №91

Arte in Ucraina. – Milano, 1998. – S. 70; kат. №26
Архівні матеріали Бидзиля В.И. Отчет о работе Северо-Рогачикской экспедиции Института археологии АН УССР за 1969-1970 гг. Часть I. Гайманова Могила // Науковий архів ІА НАН України, ф. 64, 1969-70/37. – С. 148, 151
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.15 Mb
Додаткові формати
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/713
Дата онлайнової публікації 2022-06-07
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції постійно діюча експозиція в залі № 3, вітрина № 3
Виставки 1987 р. "Золото Києва". Італія: Флоренція, Генуя
1997, "Золото (культові предмети кочовиків)". Фінляндія, Гельсінкі
1998 р."Мистецтво України". Італія, Турін