| Назва | Кинджал |
| Походження | ІV – V ст., невідомо |
| Музей, фонд |
СКАРБНИЦЯ Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ) |
| Опис оригіналу |
Кинджал із двосічним залізним клинком та декорованим золотими пластинами руків’ям із напівсферичним навершям. Зовнішня поверхня руків’я та гарди прикрашена шістьма вставками гранатів у пластинчастих кастах, облямованих по колу рядками зерні. В місцях спайки деталі руків’я та його навершя облямовані сканними дротинками. Навершя оздоблене вставкою граната, навколо якої розташовані розетки, виконані із семи кульок зерні кожна. Напівсферичні наконечники гарди оздоблені такими ж розетками. Зі зворотного боку руків’я не оздоблене, крім гарди, на кінцях якої два невеликі трикутнички із зерні. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Реставрований (навершя, руків’я та гарда заповнені всередині органічною масою). На деяких ділянках сканні дротинки відокремлені від поверхні (на наверші та кінцях гарди). Зі зворотного боку гарди у правому трикутнику зерні одна ліва кутова кулька відсутня, також відсутня одна кулька у розетці на наверші. По нижньому краю пластини, що прикрашає руків’я, є випад металу 6х3,5 мм. На лицьовому боці руків’я під нижньою вставкою граната є глибока подряпина довжиною 10 мм. Руків’я покрите патиною. Клинок меча дуже кородований, по краях – випади металу, в центральній частині – випад металу розміром 17 мм х 4 мм. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 1 |
| Фізичні характеристики |
Довжина загальна 420 мм, довжина леза 270 мм, ширина леза 32-40 мм. l: 420 мм, a: 32-40 мм |
| Матеріал | Золото , залізо, гранати |
| Техніка | , Кування, штампування, скань, зернь |
| Теми | велике переселення народів |
| Періоди і дати | велике переселення народів. ІV - V ст. |
| Території, міста | степовий пояс Євразії |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Національний музей історії України. Скарбниця Національного музею історії України. Музей історичних коштовностей України. Музей мистецтв Всеукраїнської Академії наук,. Державний історичний музей УРСР |
| Пошукові терміни | зброя. ювелірне мистецтво |
| Бібліографія | Бондарь И.В. Древнее золото. Из собрания Музея исторических драгоценностей УССР. – М., 1975. – С.122-124. Золота скарбниця України. – К., 1999. – С.38 (фото), №62, С.152. Музей історичних коштовностей України. – К., 2004. – С. 114 (фото), №76., С. 392 – 393. Приходнюк О.М., Хардаєв В.М. Поліхромні вироби гунського часу з колекції Музею історичних коштовностей України//Лаврський альманах. Вип.12. – К.. 2004. – С.200. Мончинська Магдалена. Велике переселення народів. Історія неспокійної епохи IV та V століть. – К., 2009. – С. 153, рис.46. Музей історичних коштовностей України. – К., 2011. – С. 30. Національний музей історії України. Т.1.- К., 20011. – С.117, рис.116, с.301. |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.22 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 2.04 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.nmiu.org/documents/973 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-06-14 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Виставки |
1987 р., "Золото Києва". Італія: Флоренція. 1991 р.,"Золото степу.Археологія України". Німеччина: Шлезвіг 1992 р.,“Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. – XIV ст. н.е.)”. Японія: Токіо, Кіото і Фукуока 1993 р.,“Золоті воїни українських степів”.Велика Британія: Единбург 1993 р.,“Золото з Києва”. Австрія: Відень 1989 р., "Сяйво українських скарбниць". Югославія: Загреб 1994 р., “Старожитності України: від скіфів до Русі". Данія: Оденсе 1994 р.,"Золото степів". Франція: Тулуза 1995-1996 рр., “Золото степу”. Італія: Мілан. 1997 р.,“Скарби України”. Люксембург 1997 р., “Золото. Культові предмети кочовиків”. Фінляндія: Гельсінки 1998-1999 рр.,“Золото України”. Японія: Оказакі, Фукуока, Кіото і Йокогама 1998 р.,“Мистецтво України”. Італія: Турин 2007 р.,“Золото вершників степів. Шедеври музеїв України”.Італія, Тренто 2010 р.,“Золотий небокрай. 4000 років кочовиків України”. Австрія: Лінц;Німеччина: Гановер 2010 – 2011 рр.,“Золоті скарби України”.Японія: Хіросіма, Яманасі і Осака; Південна Корея: Сеул; Сінгапур |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.