Пластина у вигляді оленя

Опубліковано: 2022-06-13, Оновлено: 2022-06-24
прикраса головного убору (інвентарний номер: ДМ-6307/2)
Пластину знайдено до 1897 р. разом із 30 аналогічними виробами у курагані №100 біля с. Синявка Черкаської обл. Розкопки проводив власник маєтку Є.О. Зноско-Боровський. Дружина Зноско-Боровського Анастасія Йосипівна після смерті чоловіка передала колекцію до Київського музею старожитностей і мистецтв.

В 1937 надійшли до Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка; 1939 р. – передані до Контори держбанку в м. Києві; до 1946 р. знаходились в Держсховищі СРСР; 1946-1950 рр. - Всеукраїнський історичний музей ім. Т.Г. Шевченка; 1950-1964 рр. – Київський державний історичний музей. З 1964 р. – МІКУ – філіал НМІУ, з 2021 - Скарбниця НМІУ.

Нині 30 зі знайдених в похованні серії з 31 пластини зберігаються у Скарбниці НМІУ. 
Назва Пластина у вигляді оленя
Походження VII–VIст. до н.е, ранній залізний вік, курган №100 (Могила Тернівка) поблизу с. Синявка Черкаської обл., Україна
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ)
Опис оригіналу
Пластина у вигляді оленя, закріплена на основу. Оленя зображено в профіль праворуч, із піднятою головою і підібганими ногами. Гіллясті роги передано двома завитками  і трьома кільцями за головою. Око у вигляді круглої опуклини. Фігура тварини піджара, потужна шия плавно переходить в грудну клітку, живіт втягнутий. Підібгані ноги стрункі, виділені плечові та стегнові м'язи; гострі клиноподібні копита. Ззаду позначено хвостик.

Виконано у високому рельєфі, вирізняється гармонійністю і деякою умовністю в передачі тіла тварини. Пластина є зразком скіфського звіриного стилю періоду архаїки, якому притаманні своєрідні прийоми у відтворені тварин. У релігійних уявленнях скіфів олень був символом сонця та родючості, асоціювався з древом життя, а також із культом богині-матері. Зображення оленів прикрашали культові речі, зброю, ритуальний посуд, одяг, тощо.

Аналогії за походженням, технікою, технологією та у меншій мірі за стилем:
- пластинки вбрання VII ст. до н.е. з кургану 407 біля с. Журавка Черкаської області;
- пластинка вбрання VI ст. до н.е. з Ульського кургану 1 побл. аулу Уляп 1908 р. (нині республіка Адигея, РФ; зберігається в Державному Ермітажі (ДЕ), РФ);
- пластинка вбрання VI ст. до н.е. побл. Володимирської економії (Черкаська обл.);
- пластинки вбрання VII ст. до н.е. з кургану в ур. Дар’ївка поблизу м. Шпола Черкаської обл.;
- курган Роменської групи (Сумська обл.);
- пластинки вбрання V ст. до н.е. з кургану 17 некрополю Німфея біля м. Керч, АРК (Інв. № ГКН. -23, ДЕ, РФ) .

Стан збереження та дефекти оригіналу Після реставрації, закріплена на основу. Складається з 2 фрагментів – роги відламані. Поверхня покрита сульфідною плівкою. Край нерівний, із зазублинами та дрібними розривами. На грудях, біля плечових м’язів – розрив 2 мм. У верхній частині рогів накладення шарів металу.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики 42 х 34 мм
Матеріал Золото
Техніка кування, тиснення, обрізка
Теми ранній залізний вік
Періоди і дати VII - поч. VI ст. до н.е.
Території, міста с. Синявка. Черкаська обл.. Україна
Особи, пов’язані з музейним предметом Зноско-Боровський Євгеній Олександрович – землевласник, колекціонер, дослідник курганів на своїх землях. . Зноско-Боровська Анастасія Йосипівна - дружина землевласника Є.О. Зноска-Боровського. Після смерті чоловіка передала його археоллогічні колекційї до Київського музею старожитностей і мистецтв.
Організації, пов’язані з музейним предметом Київський музей старожитностей і мистецтв. Київський художньо-промисловий і науковий музей ім. імператора Миколи Олександровича. Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка. Контора держбанку. Держсховище СРСР. Київський державний історичний музей. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України
Бібліографія Ханенко Б.И., Ханенко В.Н. Древности Приднепровья.- К., 1900.- Вып. III.- Табл. LIX

Бобринский А.А. Крганы и случайные находки близ местечка Смелы.- Спб., 1901.- Т. III.- С.138-142

Ковпаненко Г.Т. Памятники раннескифского времени Каневщины // МИА. Проблемы скифской археологии. – №177. –М., 1971. С.115–119

Іллінська В.А. Золоті прикраси скіфського архаїчного убору // Археологія. – 1971. – №4. – С.73–79.

Ковпаненко Г.Т. Курганы раннескифского времени в бассейне р. Рось. – К., 1981.

Полидович Ю.Б. Особенности изображения оленьих рогов в раннескифском "зверином стиле"// Проблемы хронологии и периодизации археологических памятников культу Северного Кавказа. XXVI "Крупновские чтения". - Магас, 2010 - С. 286-289.

Грібкова Г.О. Типологія пластин – аплікацій з курганів Дніпровського лісостепу з колекції Музею історичних коштовностей України// Праці Центру пам'яткознавста, вип. 22, К., 2012. – С. 136–151

Ліфантій О.В., Стрельник М.О. 2021. Скіфський звіриний стиль: труднощі "перекладу". Київ: НМІУ, кат.3
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 3.05 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 3.05 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/914
Дата онлайнової публікації 2022-06-10
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Експозиції Постійнодіюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1982 р. Кочові народи Євразії. Японія: Токіо, Хіросима, Фукуока, Уцуномія
1989-1990 рр. Сяйво українських скарбниць Югославія, Загреб
1989-1990 рр. - Угорщина, Будапешт
1990 р. – "Золото скіфів". – Фінляндія: Турку
1991 р. "Золото степу. Археологія України". Німеччина: Шлезвіг, Гамбург
1992 р. Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. — XIV ст. н.е.). Японія: Токіо, Кіото, Фукуока
1993 р. – "Золото з Києва" – Австрія: Відень
1993-1994 рр. Золото степів. Франція, Тулуза
1993 р. – "Золоті воїни українських степів" – Великобританія: Едінбург
1994 р. – "Старожитності України: від скіфів до Русі" – Данія: Оденсе
1995–1996 р. – "Золото степів" – Італія: Мілан.
1997 р. – "Золото (культові предмети кочовиків)" – Фінляндія: Гельсінкі
1997 р. - Італія, Вінченсе
1997 р. Скарби України. Люксембург, Люксембург
1998 р. - Італія, Турін
1999–2001 рр. – „Золото скіфів. Скарби стародавньої України”: 1999 р. – США: Сан–Антоніо. 2000 р. – США: Балтимор, Лос–Анджелес, Нью–Йорк. 2001 – Канада: Торонто; США: Канзас–Ситі;
1998-1999 р. "Золото України". Японія: Оказакі, Фукуока, Кіото, Йокогама
2003 р. - Франція, Сент-Аман-Монтрон
2007 р. - Італія, Таренто, Мілан
2008 р. - Австрія, Леобен, Лінц
2009-2010 рр. - Німеччина, Мангайм
2011-2012 рр. - виставка ”Золоті скарби України”, м. Хіросіма, м. Кіото, м. Яманасі, Японія; м. Сеул, Південна Корея; м. Сінгапур, Сінгапур