| Фізичні та кількісні характеристики | d-26,0–27, 0 мм.
з/в.-2, 0 г.
|
| Object mime type | application |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 1.05 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 1.93 Mb) - фото оригіналу |
| Назва | Срібляник I типу |
| Походження | Кін. X – поч. XI, Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015)., м. Київ |
| Музей, фонд |
Національний музей історії України |
| Класифікація |
Нумізматика Монети, ордени, медалі із вмістом срібла |
| Опис оригіналу |
Лиц.бік: Зображення князя Володимира у повний зріст, сидячи на престолі. В правій руці князь тримає хрест. Над лівим плечем зображений тризуб. Навколо напис. Зв. бік: В центрі поля пряме поясне зображення Іісуса Христа з Євангелієм у руках, на голові хрещатий вінець. Навколо напис. Гурт: гладенький. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
потерта, подряпана, тріщини. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
| Фізичні характеристики |
d-26,0–27, 0 мм.
з/в.-2, 0 г.
d: 26, 0–27, 0 мм. Вага: 2, 0 г. |
| Матеріал | срібло |
| Техніка | карбування |
| Мова тексту | Українська |
| Теми | Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Прототипом срібляників І типу та златників Володимира стали соліди візантійських імператорів Василя ІІ та Костянтина VІІІ (976-1025 рр.). Кожний лицевий штемпель срібляників співвідноситься з єдиним звортнім. Подібно до прототипу, срібляники І типу, як і златники мають протилежну орієнтацію сторін. Випуск монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. |
| Періоди і дати | Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015). |
| Території, міста | м. Київ |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Володимир Святославович — руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (973–980), великий князь Київський (978 (або 980)—1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.. С. В. Бодилевський – походив з м. Батурин Чернигівської губернії. В 1845 р. закінчив юридичний факультет Київського університету. В 1847 р. служив в канцелярії київського військового губернатора Д. Г. Бібікова. С. В. Бодилевський почав збирати свою колекцію в 50-х рр.. ХХ ст.. Він придбав близько 20-ти срібників Київського скарбу (1882 р.), один з яких подарував мюнц-кабінету Київського університету. В 1883р. ще одну монету в якості подарунку від відомого нумізмата отримає Одеське товариство історії і старожитностей, членом якого він і був. В 1899 р. стає членом Товариства старожитностей і мистецтв. В 1904 р. він передає свою колекцію до Київського художньо-промислового та наукового музею. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Київський художньо-промисловий і науковий музей ім. імператора Миколи Олександровича. Національний музей історії України |
| Бібліографія | Чернев Н. Сборник снимков с предметов древности, находящихся в г. Киеве в частных руках. – К., 1891. – Вып. 3 –4. С. 11 к, Таб. 8, 9а. Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет Х–ХІ веков. – Л., 1983. – С. 137. – 35 –1. Дубіцька В. В. Історія створення колекції давньоруських монет і гривен в нумізматичній збірці НМІУ //Збірник наукових праць НМІУ. – К., 2010. – С. 149. З. Зразюк. Из истории нумизматической коллекции Национального Музея Истории Украины. //Історико-географічні дослідження в Україні. НАНУ Інститут історії України. – Ч. 6 – С. 93 –97. |
| Архівні матеріали | Архів НМІУ. Ф. 1260. Оп. 1 дод. Спр. 12. – Арк. 1. № 4. |
| Тип контента | Зображення |
| Медіа-типи/формати | application |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 1.05 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 1.93 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.nmiu.org/documents/779 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-06-08 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Виставки |
1992–2021 рр. – виставка "Грошовий обіг на території України від найдавніших часів до сьогодення" НМІУ |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
