| Назва | Сережка-підвіска тринамистинна |
| Походження | ХІ–ХІІІ ст., Скарб, знайдений під час розкопок на вул. Володимирській. Київ. 1955 р. |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС) |
| Опис оригіналу |
Сережка-підвіска тринамистинна, в основі – кільце з круглого в перетині дроту, кінці якого розплескані, один заокруглений, із маленьким отвором, другий – скручений у трубочку. На кільце насаджені три порожнисті намистини діжкоподібної форми, в основі яких – дротяний каркас. На продольні дротинки напаяні маленькі колечка з гладеньких дротинок, в які посаджені кульки зерні. Зернь повністю покриває поверхню намистин. Між намистинами та із зовнішньої сторони однієї крайньої намистини на кільце накручені дротинки, що фіксують їх. Сережки з такими намистинами були одними з найбільш розповсюджених на Русі, вони входили до складу багатьох скарбів, відомі знахідки також у похованнях. Переважна більшість їх походить із Києва та Київської землі, також зі Старої Рязані, Володимиро-Суздальської, Псковської та Новгородської земель.
Тринамистинні кільця були поширені протягом тривалого часу на території Східної, Південно-Східної Європи, Ірану. Найбільш західною точкою їх розповсюдження є територія Тюрингії. Такі прикраси прикріпляли до очілля або іншого виду головного убору, вплітали у волосся або продівали в вуха. Кільця з намистинами могли носити як парами, так і в більшій кількості, поєднуючи з іншими скроневими кільцями. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
Потертості, ум'ятини, подряпини. На середній намистині тріщина і невеликий випад металу, на намистині біля скрученого у трубочку кінця невелика тріщина. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 1 |
| Фізичні характеристики |
26,5х27 мм |
| Матеріал | Золото |
| Техніка | волочіння, скань, зернь |
| Теми | Давньоруська держава |
| Періоди і дати | ХІІ–ХІIІ ст. |
| Території, міста | Київ |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Гончаров В.К. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Інститут археології АН УРСР. Музей історичних коштовностей України. Національний музей історії України. Скарбниця Національного музею історії України |
| Пошукові терміни | золото. ювелірне мистецтво. зернь. скань. тринамистинна сережка-підвіска. скарб. Русь. Київ |
| Бібліографія | Гончаров В.К. Археологічні розкопки в Києві у 1955 р.// Археологія. Т.Х. - 1957. - С.122-135. |
| Тип контента | Зображення |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 1.61 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 3.3 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.nmiu.org/documents/3533 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-10-14 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.