Бляха від кінської вуздечки

Опубліковано: 2022-12-06, Оновлено: 2022-12-10
Бляха від кінської вуздечки (інвентарний номер: АЗС-361/7)
Друга чверть ІV ст. до н.е. Скіфська культура. Степове Північне Причорномор'я
Назва Бляха від кінської вуздечки
Походження IV ст. до н.е., Доба раннього заліза, Курган № 11 поблизу с. Гюнівка Василівського району Запорізької області
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Бляха срібна – кругла, прорізна, з рельєфним зображенням орнаментальної солярно-вихрової композиції. Вона складається з чотирьох масивних завитків, що оточують велику випуклу серцевину, яка складається з концентричних кіл. Кожен завиток закручений проти годинникової стрілки. Між великими завитками розташовані малі, закручені у протилежну сторону.
Прорізна композиція оточена тонким рельєфним кільцем, декороване навскісними насічками (імітація мотузки?) і відносно широким гладеньким бортиком.
Зовнішня поверхня плакована тонкою золотою фольгою.
На звороті – пластинчаста петля.

Бляха є оригінальним виробом за композицією і виконанням.

Подібні бляхи-фалари використовували по чотири в системі декору кінської вуздечки (оголів’я). Вони закривають вузли кріплення налобного і наносного ременів з нащічними. В комплекті даної вуздечки (кінь № 1) використано наносник у вигляді фігурки лева, 4 ажурні бляхи-фалари із зображенням солярно-вихрової композиції та 2 нащічники із зображенням сцени шматування.
Є одним із варіантів так званої фракійської вузди, що побутувала у Степовій Скіфії у другій – третій чвертях IV ст. до н.е.

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо відсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу Метал кородований, розшаровується. Золоте плакування збереглося частково.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики Діаметр - 52 мм
Матеріал Срібло
Техніка зпаювання, золотіння, гравірування, Лиття
Історія оригіналу Дослідження: Запорізької експедиції Інституту археології АН УРСР (керівник В.В. Отрощенко), Скіфський загін (керівник Ю.В. Болтрик), курган 11 (вів І.П. Савовський). : . 1976 - 1976. Місце : с. Гюнівка
Надходження до фонду/колекції: Інституту археології АН УРСР, 1989 р., Передано Інститутом археології АН УРСР (нині – ІА НАНУ)
Мова тексту Українська
Періоди і дати Доба раннього заліза. друга чветь IV ст. до н.е.
Території, міста с. Гюнівка. Запорізька обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Болтрик Юрій Вікторович (1949 р.н.) – український археолог, кандидат історичних наук (2002), скіфолог. З 1966 р. працює в  Інституті археології (займав посади від лаборанта до старшого наукового співробітника), від 2010 р. очолює Польовий комітет. Досліджує історію та етногеографію населення Степу та Лісостепу України за доби раннього заліза. Від 1977 р. очолював Запорізьку, Таврійську, Приазовську, Посульську, Трахтемирівську, Середньобузьку, Сугоклійську, Каневську та Северинівську експедиції. Брав участь у дослідженні курганів скіфської еліти: Гайманова та Плоска Могили, Бердянський курган. Під його керівництвом розкопані кургани Огуз, Тащенак, Кара-Тюбе, Вишнева Могила та досліджувалися лісостепові городища: Басівське, Свиридівське, Трахтемирівське та Северинівське. Від 2000 р. доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор понад 170 праць.. Отрощенко Віталій Васильович (1945 р.н.) – український археолог, завідувач відділом археології енеоліту та бронзової доби Інституту археології НАН України (з 1992). Доктор історичних наук (з 2002), професор археології (з 2005). Брав участь у розкопках Керченської (1964–1967), Каховської (1968–1970) та Запорізької (1972–1974) новобудовних експедицій Інституту археології АН УРСР. У 1975–1987 рр. очолював Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР. Дослідив понад 100 курганів у Дніпровсько-Молочанському степовому межиріччі (серед них: Гюнівські кургани, Великобілозерські кургани, Великознам’янські кургани, Чингульський курган). Автор понад 400 друкованих праць, серед них – 1 монографія і 16 колективних монографій.. Савовський Іван Петрович (1923–1999) – український археолог, краєзнавець, учитель історії. Учасник Другої світової війни. 1949 закінчив Бердянський учительський ін-т, 1959 – іст.-філол. ф-т Кримського пед. ін-ту. Від 1964 був директором СШ в с. Балки, заснував при ній народний музей (нині філія Василівського краєзнавчого музею). 1971–1980 – м.н.с. Інституту археології АН УРСР. У 1972–1979 був заст. нач. Запорізької новобудовної експедиції. Займався скіфо-сарматською археологією. Розкопав Сахнову Могилу (1979) і десятки інших. Після звільнення з Ін-ту працював у Запорізькій експедиції за договорами (1980–1987) і вчителював у с. Балки.
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології НАН України
Бібліографія Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Кінь як складова поховальної церемонії скіфів // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. Запоріжжя, 2005. Вип. XI. С. 246, 247, рис. 7.

Кетрару Н.А., Четвериков И.А. Курганы скифского времени у города Дубоссары (публикация материалов раскопок 1980-1987 гг. // Stratum plus. 2003-2004. № 3. Рис.13, 10.
Архівні матеріали Отрощенко В.В., Бессонова С.С., Болтрик Ю.В., Ляшко С.Н., Попандопуло З.Х., Савовский И.П., Томашевский В.А. Отчет Запорожской экспедиции за 1976 год. Науковий архів ІА НАН України. — ф.64, 1976/6. С.131-148.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.47 Mb
Додаткові формати
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/3044
Дата онлайнової публікації 2022-09-14
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки