Потир

Опубліковано: 2022-06-02, Оновлено: 2022-06-16
Потир. Кінець XVII ст. Україна (інвентарний номер: ДМ-7876)
Назва Потир
Походження Кінець XVII cт. , Україна
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ)
Опис оригіналу Потир срібний. Чаша з відігнутими назовні вінцями, позолочена з обох боків. Під вінцями вирізьблено Голгофський хрест у супроводі напису "ІС ХС НИКА", оточений з боків гілками з листям. На неї надіта ажурна срібна сорочка з не позолоченим карбованим візерунком з виткого стебла з крупними квітами та листям та трьома овальними позолоченими медальйонами, облямованими рельєфними лавровими вінками. На медальйонах в техніці тиснення виконані зображення наступних сюжетів: “Моління про чашу”, “Таємна вечеря”, "Христос-Виноградна Лоза". Останній має ще й інші назви - "Христос-Виноградар", "Христос-Лоза Істинна". Зображення в цілому не вирізняються високими художніми якостями. В сюжеті "Моління про чашу" Христа представлено з розведеними руками на тлі невиразного пейзажу. Чаша, зображена ліворуч, спирається на хмарки, що клубочаться. Праворуч – місяць, звернений ріжками вліво. В "Таємній вечері" присутні лише чотири персонажі. Насамперед Ісус Христос, який сидить за овальним, вкритим обрусом столом. З боків стола – два апостоли з дуже примітивно зображеними рисами обличчя. Четвертий персонаж, що ліворуч, до столу звернений спиною, вірогідно Юда, який покидає Христа. Ісус Христос правою рукою благословляє потрави, які знаходяться на столі, а саме чашу з вином, хліб, рибину, яка лежить на овальній тарелі. Поряд з його лівою рукою знаходиться ніж. Дуже рідкісним серед представлених на потирі сюжетів вирізняється саме “Спас-виноградна лоза”, який є глибоко символічним і представляє Спаса після Воскресіння, акцентуючи увагу на Його жертві на таїнстві Євхаристії. Цей сюжет базується на тексті Євангелія від Іоанна “Я - істинна Виноградна Лоза, а Отець мій – Виноградар” (Іоанн. 15:1), “Я – Лоза, а ви – пагони. Хто перебуває в Мені, і Я – в нім, той приносить багато плоду” (Іоанн. 15:5). Іконографія образу “Спас – Виноградна Лоза” унаочнює містичне перетворення крові Христа у вино. Зображений на медальйоні у пов’язці на стегнах, обличчям звернений до глядача, Христос сидить на саркофазі. З Його пробитого ребра виростає галузка з листям, яка обвиває поперечину хреста та опускається донизу, де Христос обома руками витискає з грона, що на кінці галузки, кров у чашу. Дослідники вважають, що така іконографія в українському мистецтві з'являється у 1670-х рр. Тому присутність цього сюжету на потирі окрім особливостей його орнаментації дає змогу датувати його більш точно - кінцем XVII ст. Стоян потиру яйцеподібний, позолочений, прикрашений трьома горельєфними голівками крилатих янголів з драпіровкою тканиною під підборіддям, листям аканта. Внизу приєднаний до невисокої балясини – розетки з опуклими пелюстками, на поверхні яких по карбованому листочку. Ця деталь поєднуює стоян з піддоном, висока шестигранна шийка якого має надіту поверх неї не позолочену також шестигранну насадку, кожна грань котрої оздоблена гравірованою квіткою зі стеблом та двома листочками. Нижня частина піддону шестилопатева, з відігнутим краєм з трикутними виступами та срібним цоколем, орнаментованим геометричним візерунком. На лопатях по черзі представлені зображення: карбований рослинний візерунок з двох вигнутих листочків та квіток, та прикріплені до основи з допомогою штирів окремо виготовлені срібні пластини у вигляді голівок янголів з піднятими догори крилами та драпіровкою тканиною під підборіддям. Кожне зображення на лопаті облямоване рельєфним пружком з досить глибокими насічками. Потир є зразком речей подібного призначення, в яких відчувається загальноєвропейські принципи орнаментації, особливо це стосується таких його деталей, як стоян та піддон Сюжет "Спас - Виноградна Лоза" був найпоширенішим євхаристійним образом Христа в мистецтві другої половини XVII - XVIII ст. на всій території українських земель і мав усталену іконографію,
Стан збереження та дефекти оригіналу Почищений, законсервований у 2006 р. Місцями стерта позолота. Чаша трохи нахилена в бік, хитається. На обідку сорочки чаші – невеликі тріщини, на сорочці також втрати металу. Краї піддона погнуті, один із накладних херувимів рухливий, є також тріщина з втратою металу 7х3 мм та дрібні тріщини. Темні плями в місцях пропусків консервації. невеликі тріщини, на сорочці також випади металу. Краї піддона погнуті, один з накладних херувимів рухливий, є також тріщина з випадом металу 7х3 мм та дрібні тріщини. Темні плями в місцях пропусків консервації.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики висота – 342 мм; діаметр чаші – 116 мм, діаметр піддону – 178 мм.
Матеріал срібло, недорогоцінний метал
Техніка лиття, карбування, тиснення, золочення
Періоди і дати Кінець XVII ст.
Бібліографія Щербаківській Д. Символіка в українському мистецтві // Українське наукове товариство в Києві: збірник секції мистецтв. Київ, 1921. Вип. 1. С. 55‒74

Сивак В. Христос — Виноградна Лоза: українські іконографічні інтерпретації XVII–VIII ст. // Народознавчі зошити. Львів, 2009. № 3‒4. С. 337‒341.
Косів Роксолана. Христос-виноградна Лоза. Ікони зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шентицького. - Львів, 2016.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.83 Mb
Додаткові формати image/jpeg (3 files : 8.6 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/235
Дата онлайнової публікації 2022-05-25
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ