| Назва | Ритуальний предмет із зображеннями скіфів |
| Походження | IV ст. до н.е., Доба раннього заліза, Курган Передерієва Могила поблизу с. Зрубне Шахтарського району Донецької області, Україна |
| Музей, фонд |
Скарбниця Національного музею історії України |
| Класифікація |
Основний фонд Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС) |
| Мова тексту | Українська |
| Періоди і дати | Доба раннього заліза. IV ст. до н.е. |
| Території, міста | c. Зрубне. Шахтарський р-н Донецької обл. |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Моруженко Алла Олексіївна (1937—1991) — археолог, фахівець зі скіфської археології, доктор історичних наук. Викладач Донецького державного університету (від 1970), завідуюча кафедри археології, історії стародавнього світу та середніх віків (1974-1991), декан історичного факультету (1975—1980). Організатор і керівник (1978—1985, 1988—1990) Новобудовної археологічної експедиції ДонДУ. Автор понад 50 наукових робіт. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Донецький державний університет (нині Донецький національний університет ім. В. Стаса) |
| Бібліографія | Моруженко А.А. Скифский курган Передериева Могила // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов областной конференции. Запорожье: Запорожский ГУ, 1989. С. 92-93. Золото степу. Археологія України. Київ; Шлезвіг, 1991. С. 304, кат. 90. Gold der Steppe. Archäologie der Ukraine. Neumünster. 1991. S. 304, Kat. 90. Моруженко А.А. Скіфський курган Передерієва могила // Археологія. 1992. № 4. С. 67-74. Aus den Schatzkammern Eurasiens Meisterwerke antiker Kunst. Kunsthaus Zürich. 29. Januar bis 2. Mai 1993. Zürich, 1993. S. 124-125, Kat. 63. Moroujenko Α.Α. Le kourgane scythe de Perederieva Moguila // Les Dossiers d’Archéologie. 1994, juin. № 194: Les Scythes. Р. 22-25. Schiltz V. Die Skythen und andere Steppenvölker. 8. Jahrhundert v. Chr. bis 1. Jahrhundert n. Chr. München, 1994. – S. 334-345, 30-371, Abb. 243. Русяева М.В. Отражение рассказа Геродота о битве старых и молодых скифов в произведениях торевтики // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Тезисы докладов. Харьков, 1995. С. 55-56. Цимиданов В.В. Сцена из легенды о трёх братьях на «навершии» из Передериевой Могилы // Летопись Донбасса. 1995. Вип. 3. С. 3-5. Болтрик Ю.В. Большие золотые «ворварки» у скифов // Мир Ольвии. Памятник исследователю и исследование памятника. К 90-летию профессора Л. M. Славина. Киев, 1996. С. 107-109. Trésors d’Ukraine. Catalogue de l’exposition, Musée national d’histoire et d’art Luxembourg 16 octobre — 15 décembre 1997. Luxembourg,1997. P. 78-79, Kat. 21. Русяєва М.В. Відтворення історичного переказу про битву старих и молодих скіфів // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. 1997. № 1. С. 55-62. Алексеев А.Ю. К реконструкции одного утраченного предмета эллино-скифской торевтики V-IV вв. до н.э. // STRATUM + Петербургский археологический вестник. Санкт-Петербург, Кишинёв, 1997. С. 35, 38, рис. 4, 2. Легранд С. Загадочный золотой предмет из кургана Передериева Могила // Российская археология. 1998. № 4. С. 89-97. Русяева М.В. Золотой предмет ритуально-культового назначения из кургана Передериева Могила // Боспорский феномен: греческая культура на периферии античного мира. Материалы Международной научной конференции. Санкт-Петербург, 1999. С. 208-215. Scythian gold. Treasures from ancient Ukraine / Ed. E. Reeder. New York, 1999. – P. 256-261, cat. 124. Яценко С.А. Эпический сюжет ираноязычных кочевников в древностях степной Евразии // Вестник древней истории. 2000. № 4. С. 89, 94, 96. Рябова В.А., Черняков И.Т. 2002. О функциональном назначении больших золотых скифских «ворворок» // Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников одиннадцатого коллоквиума. Санкт-Петербург, 2002. С. 80-83. Рябова В.О., Черняков І.Т. Призначення та походження великих золотих «ворварок» // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – крізь віки». Київ, 2002. С. 41-60. Рябова В.О., Черняков І.Т. Великі золоті ковпаки для скальпів у скіфів // Восточноевропейский археологический журнал. 2002. № 1(14), январь-февраль. Кравец Д.П. Золотой шлем (Скифы и Донбасс). Славянск, 2002. C. 25-27. Алексеев А.Ю. Хронография Европейской Скифии VII-IV веков до н.э. Санкт-Петербург, 2003. С. 214-217. Легенди степу. Фотоальбом. Донецьк: ВД «Кальміус», 2004. С. 60-61, фото 1-9. Евглевский А.В. Золотой скифский ритуальный аксессуар или Одиссея по-скифски // Журнал о металле. 2004. № 2 (2). С. 58-61. Яценко С.А. Костюм древней Евразии (ираноязычные народы). Москва, 2006. С. 37-82. Мец Ф. О золотом предмете из кургана Передериева Могила // Теория и практика археологических исследований. Барнаул. 2008. № 4. С. 43-54. Ермоленко Л.Н. О троичной и двоичной композиционных структурах в искусстве Скифии // Трды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале. Т. II. Москва, 2008. С. 25-27. Gold der Steppe. Fürstengschätze jenseits des Alexanderreichs. Wien, 2009. S. 161–163, Каt. № 40. Кубышев А.И., Бессонова С.С., Ковалев Н.В. Братолюбовский курган. Киев, 2009. Клочко Л.С. Чоловічі головні убори на землях Скіфії // Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. Киев; Полтава, 2009. С. 167-183. Евглевский А.В. Скифский парадный золотой головной убор // Музеї України. 2009. № 34 (4). С. 10-15. Трейстер М.Ю. Ремонт, «усовершенствование» инокультурных вещей в скифской и сарматской среде и использование инокультурного орнамента в декоре собственных произведений скифов и сарматов (на примере памятников художественного металла) // Археологические вести. Санкт-Петербург, 2010. Вып. 16. С. 72, рис.1. Клочко Л. Декоративні елементи скіфських головних уборів: до інтерпретації так званих «великих ворварок» // Відлуння віків. 2011. № 1-2. С. 46-50. Meyer C. Greco-Scythian Art and the Birth of Eurasia: From Classical Antiquity to Russian Modernity. Oxford, 2013. Р. 227-230, fig. 88-89. Die Krim. Goldene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Skythen — Goten. Darmstadt, 2013. S. 425, 431, Kat. XX.5. Савостина Е.А. Иконография скифской битвы и «боспорский стиль»: новый повод для обсуждения проблемы // Таврические студии. Исторические науки. 2014. № 6. С. 32-40. Мурзин В.Ю. О золотых «конусах» из скифских курганов // Археологія і давня історія України. 2018. № 2. С. 131, 132, 134, рис. 3. Клочко Л.С. Образи скіфів на «шоломі» з кургану Передерієва Могила // Сходознавство. 2018. № 82. С. 99-124. Гуляев В.И. Загадка золотых «конусов» скифов // Краткие сообщения Института археологии. Москва, 2019. Вып. 256. С. 183, 184. Циміданов В. Фольклорний мотив змагання трьох братів та семантика зображення на золотому конусі з кургану Передерієва Могила // Донеччина: природа, люди, культура–2019. Краматорськ, 2019. С. 55-65. Полидович Ю.Б. Сцены сражения на золотом конусе из Передериевой Могилы и скифский миф о Колаксае // Stratum plus. 2019. № 3: Война и пир в кочевой степи. С. 229-260. |
| Архівні матеріали | Моруженко А. А., Кравец Д. П., Посредников В.А., Шаповалов Т.А., Евглевский А.В., Литвиненко Р.А. Отчёт об археологических исследованиях курганов в Донецкой обл. в 1988 г. // Науковий архів ІА НАН УКраїни. — ф.64, 1988/63 |
| Тип контента | Зображення |
| Медіа-типи/формати | image |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.35 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (3 files : 1.38 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.nmiu.org/documents/2205 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-08-10 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
| Експозиції |
Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ |
| Виставки |
1991 – “Золото степів. Археологія України” – Німеччина (Шлезвіг) 2013-2014 – “Крим – золотий острів у Чорному морі” – Німеччина (Бонн); Нідерланди (Амстердам) 2009 – “Золото степу” – Австрія (Леобен); Німеччина (Мангейм) 1997 – “Скарби України” – Люксембург (Люксембург) 1993 – “Вироби античного мистецтва Євразії” – Швейцарія (Цюріх) |
| Належність до цифрових колекцій |
Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
