Ритуальний предмет із зображеннями скіфів

Опубліковано: 2022-08-11, Оновлено: 2022-10-28
Ритуальний предмет із зображеннями скіфів (інвентарний номер: АЗС-3765)
IV ст. до н.е. Скіфська культура. Північне Приазов'я.
Назва Ритуальний предмет із зображеннями скіфів
Походження IV ст. до н.е., Доба раннього заліза, Курган Передерієва Могила поблизу с. Зрубне Шахтарського району Донецької області, Україна
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Предмет має форму, близьку до зрізаного конуса, стінки округлі, верх дещо сплощений. Зверху конус декорований двоскладовою восьмипелюстковою розеткою, яка оточена рельєфним валиком, що має вигляд мотузки. У центрі розетки було зроблено отвір.
 
По низу виробу проходить гладкий поясок шириною 1,5 см. Над ним – обрамлення у вигляді кільцеподібного вінка з листям зі своєрідною перев'яззю в чотирьох місцях. Вище розташовані зображення шести фігур воїнів, які мають висоту до 15 см і заповнюють майже усю площину стінок предмета. Під ногами воїнів зображено землю з травою і шістьма кущиками квітів.

Сюжет представляє сутичку скіфських воїнів. Персонажів згруповано у дві сцени, в кожній із яких задіяно по три воїна: один старший, бородатий, і двоє безбородих, які відрізняються за віком. Обидві сцени подібні за композицією: в центрі розташовується фігура самого юного воїна, який стоїть на колінах; обабіч неї стоять старший (зліва від юнака) і молодий (праворуч) воїни.

Перша сцена. У центрі на колінах стоїть юний воїн, який витягає меч з піхов. Погляд юнака звернений у бік воїна, що стоїть праворуч від нього. Другого воїна, старшого за першого, зображено зі спини. У піднятій правій руці він тримає спис, у витягнутій лівій – щит, збоку якого розвивається довга стрічка з пасмом на кінці. На лівому стегні знаходиться горит. Фігуру третього найстаршого воїна розвернуто анфас, голову з довгим волоссям і густою бородою відтворено в профіль. У відведеній назад правій руці воїн стискає меч. Його ліва рука піднята, долоня лежить на щиті молодого воїна. На поясі підвішені піхви, через праве плече перекинута кільцева перев'язь.

Друга сцена. У центрі також знаходиться юнак, що стоїть на колінах. Його фігура показана анфас, схилена голова – у профіль. Правою рукою юнак схопився за руку бородатого воїна, який тримає його за волосся. Ліва рука відведена в сторону, кисть звисає. Майже за зап'ястя руку юнака тримає другий молодий воїн. На поясі юнака знаходиться меч у піхвах. Фігуру другого молодого воїна відтворено майже в такій самій позі, як і аналогічного воїна в першій сцені. Його права рука також піднята зі списом, а лівою він тримає ліву руку юнака. З лівого боку на поясі прикріплений горит. Фігуру третього воїна також відтворено в аналогічній позі, як і в першій сцені. Погляд воїна спрямований вперед. У його правій руці – меч, але рука наближена до юнака, якого бородатий воїн лівою рукою тримає за волосся. На поясі з лівого боку причеплені піхви.
 
Ритуальний предмет входить до кола так званих великих конусів («ворварок»), що використовувалися скіфами у ритуалах у V–IV ст. до н.е.
 
Найближчою аналогією є предмет аналогічної форми, також із зображеннями сцен протистояння скіфів із кургану поблизу ст. Сєнгілєєвської Ставропольського краю РФ. Близький за формою ажурний предмет, декорований рослинним орнаментом із кургану 5 на мисі Ак-Бурун поблизу Керчі (зберігається у Державному Ермітажі, м. Санкт-Петербург, РФ). Більшість типологічно близьких предметів мають форму зрізаного конусу і гладку поверхню без зображень.
 
Щодо функції цих предметів та ритуалів, в яких вони використовувалися, висловлено багато припущень (шолом/пелос, головний убір, навершя ритуального стовпа, предмет для зберігання скальпів, чаша для жертвопронесень).

Надписи, підписи, клейма, печатки тощо Відсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу Під час розкопок предмет було пошкоджено скрепером, який знімав насип кургану. Під час реставрації було повністю відновлено форму. Зараз предмет складається з 7 з’єднаних частин. Окрім того є сліди давнього ремонту на місці отвору: за допомогою мініатюрних заклепок була прикріплена пластина розмірами 25х24 мм.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики Висота – 182 мм; Діаметр основи – 166 мм
Матеріал Золото
Техніка Виколотка, карбування
Історія оригіналу Знайдення : Розкопки Новобудовної археологічної експедиції Донецького державного університету (керівник А.О. Моруженко). 1988-1988. Точна дата : 0000-00-00. Місце : с. Зрубне
Надходження до фонду/колекції: Донецький державний університет, 1989 р., передача
Мова тексту Українська
Періоди і дати Доба раннього заліза. IV ст. до н.е.
Території, міста c. Зрубне. Шахтарський р-н Донецької обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Моруженко Алла Олексіївна (1937—1991) — археолог, фахівець зі скіфської археології, доктор історичних наук. Викладач Донецького державного університету (від 1970), завідуюча кафедри археології, історії стародавнього світу та середніх віків (1974-1991), декан історичного факультету (1975—1980). Організатор і керівник (1978—1985, 1988—1990) Новобудовної археологічної експедиції ДонДУ. Автор понад 50 наукових робіт.
Організації, пов’язані з музейним предметом Донецький державний університет (нині Донецький національний університет ім. В. Стаса)
Бібліографія Моруженко А.А. Скифский курган Передериева Могила // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов областной конференции. Запорожье: Запорожский ГУ, 1989. С. 92-93.
Золото степу. Археологія України. Київ; Шлезвіг, 1991. С. 304, кат. 90.
Gold der Steppe. Archäologie der Ukraine. Neumünster. 1991. S. 304, Kat. 90.
Моруженко А.А. Скіфський курган Передерієва могила // Археологія. 1992. № 4. С. 67-74.
Aus den Schatzkammern Eurasiens Meisterwerke antiker Kunst. Kunsthaus Zürich. 29. Januar bis 2. Mai 1993. Zürich, 1993. S. 124-125, Kat. 63.
Moroujenko Α.Α. Le kourgane scythe de Perederieva Moguila // Les Dossiers d’Archéologie. 1994, juin. № 194: Les Scythes. Р. 22-25.
Schiltz V. Die Skythen und andere Steppenvölker. 8. Jahrhundert v. Chr. bis 1. Jahrhundert n. Chr. München, 1994. – S. 334-345, 30-371, Abb. 243.
Русяева М.В. Отражение рассказа Геродота о битве старых и молодых скифов в произведениях торевтики // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Тезисы докладов. Харьков, 1995. С. 55-56.
Цимиданов В.В. Сцена из легенды о трёх братьях на «навершии» из Передериевой Могилы // Летопись Донбасса. 1995. Вип. 3. С. 3-5.
Болтрик Ю.В. Большие золотые «ворварки» у скифов // Мир Ольвии. Памятник исследователю и исследование памятника. К 90-летию профессора Л. M. Славина. Киев, 1996. С. 107-109.
Trésors d’Ukraine. Catalogue de l’exposition, Musée national d’histoire et d’art Luxembourg 16 octobre — 15 décembre 1997. Luxembourg,1997. P. 78-79, Kat. 21.
Русяєва М.В. Відтворення історичного переказу про битву старих и молодих скіфів // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. 1997. № 1. С. 55-62.
Алексеев А.Ю. К реконструкции одного утраченного предмета эллино-скифской торевтики V-IV вв. до н.э. // STRATUM + Петербургский археологический вестник. Санкт-Петербург, Кишинёв, 1997. С. 35, 38, рис. 4, 2.
Легранд С. Загадочный золотой предмет из кургана Передериева Могила // Российская археология. 1998. № 4. С. 89-97.
Русяева М.В. Золотой предмет ритуально-культового назначения из кургана Передериева Могила // Боспорский феномен: греческая культура на периферии античного мира. Материалы Международной научной конференции. Санкт-Петербург, 1999. С. 208-215.
Scythian gold. Treasures from ancient Ukraine / Ed. E. Reeder. New York, 1999. – P. 256-261, cat. 124.
Яценко С.А. Эпический сюжет ираноязычных кочевников в древностях степной Евразии // Вестник древней истории. 2000. № 4. С. 89, 94, 96.
Рябова В.А., Черняков И.Т. 2002. О функциональном назначении больших золотых скифских «ворворок» // Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников одиннадцатого коллоквиума. Санкт-Петербург, 2002. С. 80-83.
Рябова В.О., Черняков І.Т. Призначення та походження великих золотих «ворварок» // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – крізь віки». Київ, 2002. С. 41-60.
Рябова В.О., Черняков І.Т. Великі золоті ковпаки для скальпів у скіфів // Восточноевропейский археологический журнал. 2002. № 1(14), январь-февраль.
Кравец Д.П. Золотой шлем (Скифы и Донбасс). Славянск, 2002. C. 25-27.
Алексеев А.Ю. Хронография Европейской Скифии VII-IV веков до н.э. Санкт-Петербург, 2003. С. 214-217.
Легенди степу. Фотоальбом. Донецьк: ВД «Кальміус», 2004. С. 60-61, фото 1-9. Евглевский А.В. Золотой скифский ритуальный аксессуар или Одиссея по-скифски // Журнал о металле. 2004. № 2 (2). С. 58-61.
Яценко С.А. Костюм древней Евразии (ираноязычные народы). Москва, 2006. С. 37-82.
Мец Ф. О золотом предмете из кургана Передериева Могила // Теория и практика археологических исследований. Барнаул. 2008. № 4. С. 43-54.
Ермоленко Л.Н. О троичной и двоичной композиционных структурах в искусстве Скифии // Трды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале. Т. II. Москва, 2008. С. 25-27.
Gold der Steppe. Fürstengschätze jenseits des Alexanderreichs. Wien, 2009. S. 161–163, Каt. № 40.
Кубышев А.И., Бессонова С.С., Ковалев Н.В. Братолюбовский курган. Киев, 2009.
Клочко Л.С. Чоловічі головні убори на землях Скіфії // Эпоха раннего железа. Сборник научных трудов к 60-летию С.А. Скорого. Киев; Полтава, 2009. С. 167-183.
Евглевский А.В. Скифский парадный золотой головной убор // Музеї України. 2009. № 34 (4). С. 10-15.
Трейстер М.Ю. Ремонт, «усовершенствование» инокультурных вещей в скифской и сарматской среде и использование инокультурного орнамента в декоре собственных произведений скифов и сарматов (на примере памятников художественного металла) // Археологические вести. Санкт-Петербург, 2010. Вып. 16. С. 72, рис.1.
Клочко Л. Декоративні елементи скіфських головних уборів: до інтерпретації так званих «великих ворварок» // Відлуння віків. 2011. № 1-2. С. 46-50.
Meyer C. Greco-Scythian Art and the Birth of Eurasia: From Classical Antiquity to Russian Modernity. Oxford, 2013. Р. 227-230, fig. 88-89.
Die Krim. Goldene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Skythen — Goten. Darmstadt, 2013. S. 425, 431, Kat. XX.5.
Савостина Е.А. Иконография скифской битвы и «боспорский стиль»: новый повод для обсуждения проблемы // Таврические студии. Исторические науки. 2014. № 6. С. 32-40.
Мурзин В.Ю. О золотых «конусах» из скифских курганов // Археологія і давня історія України. 2018. № 2. С. 131, 132, 134, рис. 3.
Клочко Л.С. Образи скіфів на «шоломі» з кургану Передерієва Могила // Сходознавство. 2018. № 82. С. 99-124.
Гуляев В.И. Загадка золотых «конусов» скифов // Краткие сообщения Института археологии. Москва, 2019. Вып. 256. С. 183, 184.
Циміданов В. Фольклорний мотив змагання трьох братів та семантика зображення на золотому конусі з кургану Передерієва Могила // Донеччина: природа, люди, культура–2019. Краматорськ, 2019. С. 55-65.
Полидович Ю.Б. Сцены сражения на золотом конусе из Передериевой Могилы и скифский миф о Колаксае // Stratum plus. 2019. № 3: Война и пир в кочевой степи. С. 229-260.
Архівні матеріали Моруженко А. А., Кравец Д. П., Посредников В.А., Шаповалов Т.А., Евглевский А.В., Литвиненко Р.А. Отчёт об археологических исследованиях курганов в Донецкой обл. в 1988 г. // Науковий архів ІА НАН УКраїни. — ф.64, 1988/63
Тип контента Зображення
Медіа-типи/формати image
Обсяг ресурсу 1 files : 0.35 Mb
Додаткові формати image/jpeg (3 files : 1.38 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/2205
Дата онлайнової публікації 2022-08-10
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
interface
content
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1991 – “Золото степів. Археологія України” – Німеччина (Шлезвіг)
2013-2014 – “Крим – золотий острів у Чорному морі” – Німеччина (Бонн); Нідерланди (Амстердам)
2009 – “Золото степу” – Австрія (Леобен); Німеччина (Мангейм)
1997 – “Скарби України” – Люксембург (Люксембург)
1993 – “Вироби античного мистецтва Євразії” – Швейцарія (Цюріх)