Спіралеподібний браслет із кургану Старший курганної групи «Три брати»

Мови

ukr
мови, присутні у контенті та описі об'єкта

Характеристики

Фізичні та кількісні характеристики d – 80 мм;
вага: 129,75 г
Обсяг ресурсу 1 files : 0.39 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 0.8 Mb) - фото оригіналу

Теги

ранній залізний вік скіфська доба Боспорське царство
більше - див. "Зв'язок з темами і пов'язаний контент"

Licenses

content
Опубліковано: 2022-07-21, Оновлено: 2022-09-08

Заголовок

браслет наручний (інвентарний номер: АЗС-2281/1)

Стислий опис

IV ст. до н.е. Скіфська культра. Грецьке мистецтво. Керченьский півострів, АРК

Знайдений під час досліджень Д.С. Кириліна у 1965 р. кургану Старший, найбліьшого у групі, що мала назву Три брати, неподалік с. Огоньки, АРК.

Знайшли браслет у склепі із похованням двох заможних жінок. Належав старшій жінці. Входив до комплексу її прикрас разом із ошатним головним убором, сережками та пластинками одягу і взуття.
Речі з джосліджень були передані до Керченського історико-археологічного музею, звідки у 1968 р. були передані до Музею історичних коштовностей УРСР.

Парний до браслету за інвентарним номером АЗС-2281/2; весь комплекс золотих прикрас з цього кургану зберігається в Скарбниці НМІУ.

Фото предмета

Згорнути все Розгорнути все

Відомості

Загальні

Назва Спіралеподібний браслет із кургану Старший курганної групи «Три брати»
Походження IV ст. до н.е., ранній залізний вік, Курган № 1 (Старший) з групи «Три брати», поблизу с. Огоньки (до 1948 р. — Орта-Елі), Автономна Республіка Крим, Україна
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України
Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)

Про оригінал

Опис оригіналу
Браслет спіралеподібний. Один із пари, що складають гарнітур із суттєво менш досконалими за технікою парних перснів, цієї ж власниці. Браслет вірогідно виконаний тим же майстром, що виготовив парний до нього виріб (АЗС-2271/2). Виріб створений із бронзової стрічки, покритої золотом та скрученої в два з половиною оберти. Внутрішня поверхня браслета пласка, зовнішня в центрі опукла з рельєфними лініями, за якими ідуть насічки. Край стрічки прикрашений смужкою відтиснутих кілечок, що перемежовуються вертикальними рисками (імітація іонічного кіматія (?). Завершення витків браслета прикрашені окремо виготовленими золотими наконечниками, що насаджені на них. Пустотілі наконечники мають вигляд обойми, завершеної голівками левів.
Обойма виконана з тонкої золотої платівки, прикрашеної на лицьовій стороні напаяними пасками з шести гладеньких дротів, двох рубчастих дротів, однієї сканої косички, які ділять її на три орнаментальні яруси. Два з них — скані ови, заповнені емаллю синього і зеленого кольорів. Порожнисті голівки левів виготовлені окремо і прикріплені до обойми. Кожна складається з двох пластин: нижньої пласкої і верхньої карбованої з зображенням голови лева, відтвореного у виді згори. Грива, шерсть, вуса — підкреслені карбуванням, в очах — емалеві вставки.
 
Форма виробу, художня манера виконання дозволяють віднести його до видатних зразків грецького ювелірного мистецтва.
 
Повні аналогії невідомі, існують аналогії за стилем та технологією, що мають, однак суттєві конструктивні відмінності:

• срібні спіралеподібні парні браслети у три з половиною оберти із золотими порожнистими наконечниками у формі голови лева у вигляді згори з кургану №1/1853, околиці Феодосії, АРК (Інв. № Ф.13 та Ф.14, зберігаються в Ермітажі, Росія), друга половина IV ст. до н. е.,
• золотий спіралеподібний браслет у два з половиною оберти із зображенням профілю лева, що лежить на кінцях, зі склепу №4, 1868 г кургану Велика Близниця, Тамань, Росія (Інв. № ББ, 118 — зберігається в Ермітажі, Росія), рубіж IV—III ст. до н. е.
Стан збереження та дефекти оригіналу Бронзова основа сильно кородована. Золоте покриття патиноване, з численними подряпинами та ум’ятинами. У декількох місцях по верхньому краю плакіровка має розриви по шву, що утворилися в результаті корозії бронзової основи. Поверхня браслета в цих місцях забруднена. На внутрішній стороні золотого плакування в двох місцях — набухання металу. Наконечники знімаються. Поверхня їх забруднена, з подряпинами і ум’ятинами. На одному з кінців на наконечнику є вм’ятина на голові лева й зелений наліт від окислення бронзової основи. На насадці з орнаментом у вигляді рослин у 3-х гніздах емаль відсутня, в 1-му гнізді збереглася частково і одне гніздо з незначним випадом емалі. В смужках з орнаментом із ов — випади емалі: в одному гнізді повністю (нижньому), в другому — частково. На другому кінці на наконечнику також є ум’ятина на голові лева, вставки з пасти в двох очах частково втрачені. Є втрати емалі й на насадці з рослинним орнаментом (у 3-х гніздах повністю, в 5-ти — частково) та в смужках з овами (в одному нижньому повністю, і в одному верхньому — частково). На внутрішньому боці насадки з рослинним орнаментом (біля краю наконечника у вигляді голови лева) напаяна вузька прямокутна смужка.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики d – 80 мм;
вага: 129,75 г
Матеріал Золото , Бронза, емаль
Техніка лиття, плакування, кування, тисн
Історія оригіналу Розкопки : . 1965. Місце : с. Огоньки (до 1948 р. - Орта-Елі)
Надходження до фонду/колекції: Керченський історико-археологічний музей, передача

Теми ранній залізний вік. скіфська доба. Боспорське царство
Періоди і дати IV ст. до н.е.
Території, міста с. Огоньки (до 1948 р. - Орта-Елі). Автономна Республіка Крим. Україна
Особи, пов’язані з музейним предметом Кирилін Дмитро Спиридонович (1936-1994) – археолог, з 1964 р. - головний зберігач Керченського історико-археологічного музею, у 1970-ті переходить на посаду замісника директора з науковій роботи, також був керівником Ортельської археологічної експедиції музею, досліджував та популяризував археологічні пам’ятки Криму. Бессонова Світлана Сергіївна (нар. 1943) – кандидат історичних наук, археолог, з 1965 по 1971 рік працювала науковим співробітником та заввідділу давньої історії у Керченському історико-археологічному музеї, з 1974 – науковий, з 1985 – старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України. Очолювала експедиції на розкопках античного міста Кітей (1970-1972), Акташського курганного могильника в Криму (1980-1981) та Мотронинського городища (1988-1996)
Організації, пов’язані з музейним предметом Керченський історико-археологічний музей. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України
Бібліографія Кирилин Д.С. Трехбратние курганы в районе Тобечикского озера // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья.- Л., 1968.- С.178-188.

Трехбратние курганы. Курганная группа второй половины IV-III вв. до н.э. в Восточном Крыму.- Симферополь-Бонн, 2008.- Табл. №106.- С.112.

Золота скарбниця України.- К., 1999.- С.24.- Кат. № 31.

Музей історичних коштовностей України. Альбом.- К., 2004.

Музей історичних коштовностей України. Альбом.- К., 2011.
Архівні матеріали Кирилин Д.С. Материалы ортельской экспедиции у д. Огоньки, 1965 г. Охранные раскопки курганной группы «Три брата» или «Уч-Оба» // Архив КИКЗ, опись 2, № 1157 (1965-1966).

Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.39 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 0.8 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/1731
Дата онлайнової публікації 2022-07-19

На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України

interface
content

Експозиції Постійнодіюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1992 р. – "Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. – XIV ст.)" - Японія: Токіо, Кіото, Фукуока
1993 р. – "Золото з Києва" – Австрія: Відень
1993-1994 рр. Золото степів. Франція, Тулуза
1994 р. – "Старожитності України: від скіфів до Русі" – Данія: Оденсе
1995–1996 р. – "Золото степів" – Італія: Мілан.
1997 р. – "Золото (культові предмети кочовиків)" – Фінляндія: Гельсінкі
1997 р. "Золото степів України". Італія, Вінченца
1998 р. - Італія, Турін
1999–2001 рр. – „Золото скіфів. Скарби стародавньої України”: 1999 р. – США: Сан–Антоніо. 2000 р. – США: Балтимор, Лос–Анджелес, Нью–Йорк. 2001 – Канада: Торонто; США: Канзас–Ситі;
2021 р. – "Скіфське золото". – Київ, приміщення НМІУ

Належність до цифрових колекцій Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України

Пов'язані об'єкти