Срібляник I типу

Мови

ukr Українська
мови, присутні у контенті та описі об'єкта

Характеристики

Фізичні та кількісні характеристики d-27, 0 мм. з/в.-2, 0 г.
Медіа-типи/формати application
Обсяг ресурсу 1 files : 1.51 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 3.04 Mb) - фото оригіналу

Теги

Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Прототипом срібляників І типу та златників Володимира стали соліди візантійських імператорів Василя ІІ та Костянтина VІІІ (976-1025 рр.). Кожний лицевий штемпель срібляників співвідноситься з єдиним звортнім. Подібно до прототипу, срібляники І типу, як і златники мають протилежну орієнтацію сторін. Випуск монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Срібник І типу AU-1515 потрапив до колекції НМІУ зі збірки Церковно-археологічного музею Киї
більше - див. "Зв'язок з темами і пов'язаний контент"

Ліцензії

контент
Опубліковано: 2022-06-22, Оновлено: 2022-06-22

Заголовок

Срібляник І типу (Інвентарний номер: AU-1515)

Стислий опис


Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015)

Фото предмета

Згорнути все Розгорнути все

Відомості

Загальні

Назва Срібляник I типу
Походження Кін. X – поч. XI, Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015), м. Київ
Музей, фонд Національний музей історії України
Класифікація Нумізматика
Монети, ордени, медалі із вмістом срібла

Про оригінал

Опис оригіналу
Лиц.бік: Зображення князя Володимира у повний зріст, сидячи на престолі. В правій руці князь тримає хрест. Над лівим плечем зображений тризуб. Навколо напис. Зв. бік: В центрі поля пряме поясне зображення Іісуса Христа з Євангелієм у руках, на голові - хрещатий вінець. Навколо напис. Гурт: гладенький.
Стан збереження та дефекти оригіналу Подряпана, по краю щербини та тріщини, випади металу.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики d-27, 0 мм. з/в.-2, 0 г.
d: 27, 0 мм.
Вага: 2, 0 г.
Матеріал срібло
Техніка карбування

Мова тексту Українська

Теми Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Прототипом срібляників І типу та златників Володимира стали соліди візантійських імператорів Василя ІІ та Костянтина VІІІ (976-1025 рр.). Кожний лицевий штемпель срібляників співвідноситься з єдиним звортнім. Подібно до прототипу, срібляники І типу, як і златники мають протилежну орієнтацію сторін. Випуск монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Срібник І типу AU-1515 потрапив до колекції НМІУ зі збірки Церковно-археологічного музею Киї
Періоди і дати Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015).
Території, міста м. Київ
Особи, пов’язані з музейним предметом Володимир Святославович − руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (973–980), великий князь Київський (978 (або 980) −1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.. С. В. Бодилевський – походив з м. Батурин Чернигівської губернії. В 1845 р. закінчив юридичний факультет Київського університету. В 1847 р. служив в канцелярії київського військового губернатора Д. Г. Бібікова. С. В. Бодилевський почав збирати свою колекцію в 50-х рр.. ХХ ст.. Він придбав близько 20-ти срібників Київського скарбу (1882 р.), один з яких подарував мюнц-кабінету Київського університету. В 1883р. ще одну монету в якості подарунку від відомого нумізмата отримає Одеське товариство історії і старожитностей, членом якого він і був. В 1899 р. стає членом Товариства старожитностей і мистецтв. В 1904 р. він передає свою колекцію до Київського художньо-промислового та наукового музею. . М. О. Леопардов (1820–12. 08. 1895) − колекціонер, меценат. Народився у Вологодській губернії в сім’ї священника. Освіту здобував у Вологодській духовній семінарії. З 1845 р. служив у Петербурзьській духовній консисторії, в 1845 р. – у комісаріатському департаменті Морського міністерства. В 1878 р. він оселився в Києві. М. Леопардов колекціонував переважно церковну старовину. Як дослідник захоплювався ранньою історією Русі та наддніпрянськими старожитностями. В 1890–1893 рр. у співпраці з Чєрневим, вын видав 6 випусків альбому «Сборник снимков с предметов древности, находящихся в Киеве в частных руках». Майже всю свою колекцію передав Церковно-археологічному музею Київської духовної Академії.. М. О. Леопардов (1820–12. 08. 1895) − колекціонер, меценат. Народився у Вологодській губернії в сім’ї священника. Освіту здобував у Вологодській духовній семінарії. З 1845 р. служив у Петербурзьській духовній консисторії, в 1845 р. – у комісаріатському департаменті Морського міністерства. В 1878 р. він оселився в Києві. М. Леопардов колекціонував переважно церковну старовину. Як дослідник захоплювався ранньою історією Русі та наддніпрянськими старожитностями. В 1890–1893 рр. у співпраці з Чєрневим, вын видав 6 випусків альбому «Сборник снимков с предметов древности, находящихся в Киеве в частных руках». Майже всю свою колекцію передав Церковно-археологічному музею Київської духовної Академії.
Організації, пов’язані з музейним предметом Церковно-археологічний музей Київської духовної Академії. Національний музей історії України
Бібліографія Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет Х– ХІ веков. – Л., 1983. – С. 131. – 25– 1. Толстой І. І. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. – СПб., 1893. – с. 353, № 7. – таб. 12, № 13, 14. Чернев Н. Сборник снимков с предметов древности, находящихся в г. Киеве в частных руках. – К., 1891. – Вып. 3– 4. С. 11, Таб. 6, 9. Дубіцька В. В. Історія створення колекції давньоруських монет і гривен в нумізматичній збірці НМІУ //Збірник наукових праць НМІУ. – К., 2010. – С. 149.
Архівні матеріали Архів НМІУ. Ф. 1260. Оп. 1 дод. Спр. 12. – Арк. 1. – № 4.

Медіа-типи/формати application
Обсяг ресурсу 1 files : 1.51 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 3.04 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/780
Дата онлайнової публікації 2022-06-08

На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України

інтерфейс
контент

Належність до цифрових колекцій Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України

Пов'язані об'єкти