| Фізичні та кількісні характеристики | d - 19,4 мм.
з/в. - 4, 3 г. |
| Медіа-типи/формати | application |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.35 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 0.74 Mb) - фото оригіналу |
| Назва | Златник |
| Походження | кін. X – поч. XI, Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980–1015). |
| Музей, фонд |
Національний музей історії України |
| Класифікація |
Нумізматика Монети, ордени, медалі із вмістом золота, платини |
| Опис оригіналу |
Л. б.: Зображення князя Володимира у повний зріст, сидячи на престолі. В правій руці князь тримає хрест, ліва рука знаходиться над плащем. Над лівим плечем зображений тризуб. Навколо в крапковому обрамленні напис: Зв. б.: У центрі поля пряме поясне зображення Ісуса Христа з Євангелієм у руках, на голові – хрещатий вінець. Навколо напис: Гурт: гладенький. |
| Стан збереження та дефекти оригіналу |
невеликі вибоїни, краї нерівні. |
| Склад / Комплект | Частин / аркушів / складових: 0 |
| Фізичні характеристики |
d - 19,4 мм.
з/в. - 4, 3 г. d: 19, 4 мм. Вага: 4,3 г. |
| Матеріал | золото |
| Техніка | карбування |
| Мова тексту | Українська |
| Теми | Златники – перші карбовані монети Давньої Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства та стали своєрідним проголошенням суверенності східно-словянської держави. Композиційно златники наближені до візантійських солідів імператорів ВасиліяІІ та КонстантинаVIII (976—1025). Виготовлялися вони з високопробного золота і метрологічно відповідали візантійським солідам. Це дає підстави припустити, що останні використовувались як сировина для виробництва златників. Всі відомі златники відкарбовані шістю парою штемпелів.Кожний лицевий штемпель златника співвідноситься з єдиним зворотнім. Рідкісність златників, невелика кількість штемпелів, що використовувалися для їх карбування, свідчать про короткий період та спорадичність цієї емісії. На златниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Відомо лише 10 екземплярів златників, два з яких зберігаються в Україні (Національний музей історії України, Одеський археологічний музей) |
| Періоди і дати | Кін. X - поч. XI ст.ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980-1015). |
| Особи, пов’язані з музейним предметом | Володимир Святославович — руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (973–980), великий князь Київський (978 (або 980)—1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.. С. В. Бодилевський – походив з м. Батурин Чернигівської губернії. В 1845 р. закінчив юридичний факультет Київського університету. В 1847 р. служив в канцелярії київського військового губернатора Д. Г. Бібікова. Свою колекція С. В. Бодилевський почав збирати в 50–х рр.. ХХ ст.. Він придбав близько 20-ти срібників Київського скарбу (1882 р.), один з яких подарував мюнцкабінету Київського університету. В 1883р. ще одну монету в якості подарунку від відомого нумізмата отримає Одеське товариство історії і старожитностей, членом якого він і був. В 1899 р. сає членом Товариства старожитностей і мистецтв. В 1904 р. він передає свою колекцію до Київського художньо-промислового та наукового музею. |
| Організації, пов’язані з музейним предметом | Київський художньо-промисловий і науковий музей ім. государя імператора Миколи Олександровича.. Національний музей історії України |
| Бібліографія | Толстой І. І. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. – СПб., 1882. – С. 3–4, таб. 7, № 8. Чернев Н. Сборник снимков с предметов древности, находящихся в г. Киеве в частных руках. – К., 1891. – Вып. 3–4. – С. 7, Таб. 6, 1. Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет Х–ХІ веков. – Л., 1983. – С. 118. – 5–1. Дубіцька В. В. Історія створення колекції давньоруських монет і гривен в нумізматичній збірці НМІУ //Збірник наукових праць НМІУ. – К., 2010. – С. 149–150. З. Зразюк. Из истории нумизматической коллекции Национального Музея Истории Украины. // Історико-географічні дослідження в Україні. НАНУ Інститут історії України. – Ч. 6 – С. 93–97. |
| Архівні матеріали | 45. Архів НМІУ. Ф. 1260 Оп. 1–дод. Сп. 12. – С.1, № 3. |
| Тип контента | Зображення |
| Медіа-типи/формати | application |
| Обсяг ресурсу |
1 files : 0.35 Mb |
| Додаткові формати | image/jpeg (2 files : 0.74 Mb) - фото оригіналу |
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://collection.nmiu.org/documents/682 |
| Дата онлайнової публікації | 2022-06-06 |
| На предмет | Національний музей історії України |
| На депозитарій | Національний музей історії України |
| На ресурс | Національний музей історії України |
| На метадані | Національний музей історії України |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими. Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий. Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання, отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
Lorem Ipsum - це текст-"риба", що використовується в друкарстві та дизайні. Lorem Ipsum є, фактично, стандартною "рибою" аж з XVI сторіччя, коли невідомий друкар взяв шрифтову гранку та склав на ній підбірку зразків шрифтів. "Риба" не тільки успішно пережила п'ять століть, але й прижилася в електронному верстуванні, залишаючись по суті незмінною. Вона популяризувалась в 60-их роках минулого сторіччя завдяки виданню зразків шрифтів Letraset, які містили уривки з Lorem Ipsum, і вдруге - нещодавно завдяки програмам комп'ютерного верстування на кшталт Aldus Pagemaker, які використовували різні версії Lorem Ipsum.
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.
