Срібляник ІІІ типу

Мови

ukr Українська
мови, присутні у контенті та описі об'єкта

Характеристики

Фізичні та кількісні характеристики d- 26,0 мм. з/в. - 1, 9 г.
Медіа-типи/формати application
Обсяг ресурсу 1 files : 0.19 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 0.37 Mb) - фото оригіналу

Теги

Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Характерною особливостю монет ІІІ типу є зображення престолу у вигляді крісла з високою та широкою спинкою, ймовірно, інкрустованою дорогоцінним камінням, а також – відсутність німба та зображення хреста у руках князя під нахилом. Срібляники ІІІ типу мають ряд елементів, що пов’язують їх з монетами попередніх випусків. Загальна схема зображень та подвійний бусинковий обідок запозичені в ІІ типу, загальний контур князя в плащі з круглою фібулою, бахрома плаща, відсутність німба, хрест з трь Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Характерною особливостю монет ІІІ типу є зображення престолу у вигляді крісла з високою та широкою спинкою, ймовірно, інкрустованою дорогоцінним камінням, а також – відсутність німба та зображення хреста у руках князя під нахилом. Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Характерною особливостю монет ІІІ типу є зображення престолу у вигляді крісла з високою та широкою спинкою, ймовірно, інкрустованою дорогоцінним камінням, а також – відсутність німба та зображення хреста у руках князя під нахилом.
більше - див. "Зв'язок з темами і пов'язаний контент"

Ліцензії

контент
Опубліковано: 2022-06-09, Оновлено: 2022-06-09

Заголовок

Срібляник IІI типу. (Інвентарний номер: AU-741)

Стислий опис

 Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015).

Фото предмета

Згорнути все Розгорнути все

Відомості

Загальні

Назва Срібляник ІІІ типу
Походження Кін. X – поч. XI, Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980–1015)., м. Ніжин
Музей, фонд Національний музей історії України
Класифікація Нумізматика
Монети, ордени, медалі із вмістом срібла

Про оригінал

Опис оригіналу
Л. б.: У центрі поля у крапковому обрамленні фігура князя Володимира у повний зріст, сидячи на престолі. Престол зображений детально. Обома руками князь тримає хрест, що нахилений до його правого плеча. По колу легенда:
Зв. б.: У центрі поля у подвійному крапковому обрамленні невеликий і чіткий тризуб – родовий знак Рюриковичів. Навколо легенда: Гурт: гладенький.
Стан збереження та дефекти оригіналу потерта, подряпана, тріщини
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики d- 26,0 мм. з/в. - 1, 9 г.
d: 26, 0 мм.
Вага: 1,9 г.
Матеріал срібло
Техніка карбування

Мова тексту Українська

Теми Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Характерною особливостю монет ІІІ типу є зображення престолу у вигляді крісла з високою та широкою спинкою, ймовірно, інкрустованою дорогоцінним камінням, а також – відсутність німба та зображення хреста у руках князя під нахилом. Срібляники ІІІ типу мають ряд елементів, що пов’язують їх з монетами попередніх випусків. Загальна схема зображень та подвійний бусинковий обідок запозичені в ІІ типу, загальний контур князя в плащі з круглою фібулою, бахрома плаща, відсутність німба, хрест з трь. Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Характерною особливостю монет ІІІ типу є зображення престолу у вигляді крісла з високою та широкою спинкою, ймовірно, інкрустованою дорогоцінним камінням, а також – відсутність німба та зображення хреста у руках князя під нахилом.. Срібляники – перші карбовані монети Русі, карбувалися в к. Х – поч. ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича ( 980–1015) після прийняття християнства, Святополка Окаянного (1015–1016, 1018 рр.) та частину правління Ярослава Мудрого. На срібляниках зображений тризуб – родовий знак Рюриковичів. Випуск особистих монет Київської Русі став своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Характерною особливостю монет ІІІ типу є зображення престолу у вигляді крісла з високою та широкою спинкою, ймовірно, інкрустованою дорогоцінним камінням, а також – відсутність німба та зображення хреста у руках князя під нахилом.
Періоди і дати Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015).. Кін. X – поч. XI ст. Київське князівство, Володимир Святославович (980−1015).
Території, міста м. Ніжин
Особи, пов’язані з музейним предметом Володимир Святославович - руський державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський (973–980), великий князь Київський (978 (або 980)-1015). Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського, та рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим з руських князів розпочав карбувати власну монету. Канонізований Католицькою і Православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.. Миха́йло Володи́мирович Юзефо́вич (1802—1889) — український діяч освіти і культури. Куратор Київського учбового округу (1846 — 1858), голова Київської археографічної комісії (1857 — 1889), один із засновників Південно-Західноговідділу Російського географічного товариства. . Волошинський Яків Якович (1821 р.— 1875 р.) — український історик, археолог, нумізмат. Після закінчення університету Св. Володимира у Києві та здобуттяступеня кандидата юридичних наук 28.10.1844 р. Був призначений на посаду помічника бібліотекаря університету, до обов'язків якого входила опіка над нумізматичним зібранням. В 1852 р. у зв'язку з виокремленням Мінцкабінету в окремий підрозділ, наказом Ради університету ученого призначають його хранителем. Я. Волошинський дослідив монети з Ніжинського скарбу, що увійшли в університетську колекцію. . Волошинський Яків Якович (1821 р.— 1875 р.) — український історик, археолог, нумізмат. Після закінчення університету Св. Володимира у Києві та здобуттяступеня кандидата юридичних наук 28.10.1844 р. Був призначений на посаду помічника бібліотекаря університету, до обов'язків якого входила опіка над нумізматичним зібранням. В 1852 р. у зв'язку з виокремленням Мінцкабінету в окремий підрозділ, наказом Ради університету ученого призначають його хранителем. Я. Волошинський дослідив монети з Ніжинського скарбу, що увійшли в університетську колекцію.
Організації, пов’язані з музейним предметом Університет Св. Володимира. Національний музей історії України
Бібліографія Волошинський Я. Я. Описание древних русских монет, принадлежащих Минцкабинету Ун-та Св. Владимира, из числа найденных близ Нежина в мае месяце 1852 года. — К., 1853. — С. 1—13, Таб. 1—14. — № 10.
Толстой І. І. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. — СПб., 1882. — С. 36, № 63. — таб. 9, №1.
Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет Х—ХІ веков. — Л., 1983. — С. 173. — 153—1
Дубіцька В. В. Історія створення колекції давньоруських монет і гривен в нумізматичній збірці НМІУ //Збірник наукових праць НМІУ. — К., 2010. — С. 146—147.
Архівні матеріали Архів НМІУ. Ф. 1 Оп. 1 Сп. 27. — С.176, № 2600.

Тип контента Зображення
Медіа-типи/формати application
Обсяг ресурсу 1 files : 0.19 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 0.37 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/676
Дата онлайнової публікації 2022-06-06

інтерфейс
контент

Належність до цифрових колекцій Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України

Пов'язані об'єкти