Гуань-ді, божество та міфічний герой Китаю

Опубліковано: 2022-10-04, Оновлено: 2022-10-04
Гуань-ді, божество та міфічний герой Китаю (Інвентарний номер МТ-723)
Назва Гуань-ді, божество та міфічний герой Китаю
Походження Березень, 1954, XVIII–ХІХ ст., Китайська імперія, династія Цін (Монголія, Китай, Тибет).
Музей, фонд Національний музей історії України

Класифікація Речові
Метал
Опис оригіналу
Фігура чоловіка, що сидить в урочистій позі на троні. Обличчя має  монголоїдні риси. Довгі вуса, борода і пасма волосся з мідних вставок, виготовлених окремо та прикріплених до обличчя. Одна зі вставок (вуса) підтримується правою рукою у жесті, складеному з допомогою великого і середнього пальців. Ліва рука покладена на ліве стегно. Фігура статуетки вбрана у шапку, високі чоботи та оздоблений візерунками халат, що підкреслює високий статус полководця й чиновника. Волосся під головним убором покрите синім пігментом. Халат підперезаний поясом та накинутий так, що праве плече залишається відкритим. З-під нього виступають елементи нагрудної кіраси, наплічника та захисту передпліччя. Внутрішня частина рукава та контури халату покриті червоним пігментом. Верхній одяг прикрашений візерунком у вигляді азійських драконів, символів маньчжурської династії. Голова одного з драконів розташована на грудях фігури. Другого  у нижній передній частині халату. Біля кожної з голів зображені перлини у вогняному обрисі. Статуетка пустотіла всередині. Майже до половини заповнена глиною  залишками ливарної форми.

Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики h – 15.5 cм. b – 11 см. p – 1 кг. 321 г.
h: 15.5 cм. , a: 11 см.
Вага: 1 кг. 321 г.
Матеріал Латунь, Мідь, Фарба червоного та синього кольо
Техніка Поле лиття, Чеканка, Гравіювання
Історія оригіналу Привезена Д. Заболотним з протичумної експедиції у Монголію та Китай (Маньчжурію) в 1898 році. :
Надходження до фонду/колекції: Статуетка привезена Д. Заболотним з протичумної експедиції в Монголію та Китай (Маньчжурію) у 1898 р., Була переданий до музею з Інституту мікробіології ім. Д.Заболотного у 1954 р.
Мова тексту Українська
Теми Третя пандемія чуми у світі (1856-1956 рр.) та експедиції «Особливої комісії з попередження занесення чумної зарази» до країн Сходу у 1897-1913 рр., з метою вивчення джерел появи та розповсюдження чуми.
Території, міста Київ. Урга. Пекін. Жехе. Вейчан
Особи, пов’язані з музейним предметом Заболотний Данило Кирилович (1856-1929). Український лікар, епідеміолог, вірусолог, член АН СРСР та президент ВУАН. Засновник першої в Російській імперії кафедри бактеріології, ректор Одеського медичного інституту. Дослідник інфекційних захворювань – чуми, холери, тифу, сифілісу. Народився в с. Чоботарка, Подільської губернії (нині с. Заболотне, Вінницької обл. України). Закінчив Новоросійський університет (Одеса) та у-т св. Володимира (Київ). Автор вчення про ендемічні джерела чуми у світі. Під його керівництвом були відкриті природні осередки походження чуми та досліджені шляхи передачі її збудника (палички «Yersinia pestis») від степових гризунів тарбаганів до людей. Більше 12 років провів у протичумних експедиціях у Індії, Аравії, Китаї, Монголії, Персії, Марокко, Поволжі, Забайкаллі. Керував протиепідемічними заходами в Маньчжурії (Харбін, Фудзядян) у 1910-1911 рр., під час одного з найбільших спалахів чуми у ХХ ст. Нагороджений знаком Ордену почесного легіону (Франція), пам’ятною медаллю «Мукден. 1912» . Таранухін Василь Андрійович (1873-1920). Український судовий медик, епідеміолог, лікар, гігієніст та професор медицини. Один з фундаторів медичної кримінології у Російській імперії та учень Д. Заболотного. Народився у м. Катеринослав (нині м. Дніпро). У 1899 році закінчив медичний факультет Університету святого Володимира (Київ). З 1914 року очолював кафедру судової медицини цього університету. Учасник та організатор експедицій по боротьбі з холерою та чумою у Китаї (1898), Персії (1904) та Астрахані. В якості асистента, приймав участь у експедиції Д. Заболотного до м. Вейчан, у Китай (1898). Бімбаєв Раднажап Будаєвіч (1876-1921 рр). Громадський і політичний діяч бурятського походження, лінгвіст, фахівець з монгольської, тибетської, китайської мов. Перекладач на дипломатичній службі у Російській імперії, писар 1-го відділення Забайкальського казацького війська. З 1893 р. навчався у школі перекладачів і толмачів при Російському імператорському консульстві в м. Урга. З 1898 по 1916 р. - перекладач у прикордонному комісарстві Кяхти. Двічі супроводжував протичумні і дослідницькі експедиції з вивчення тарбаганів у Східну Монголію, в тому числі експедицію Д. Заболотного.. Жилін Никонор (-1898 рр.). Казак Троїцькосавської сотні. Провідник та охоронець у експедиції до м. Вейчан 1898 р.
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. Заболотного, АН УРСР в Києві.
Бібліографія
Автобиография академика Данила Кириловича Заболотного // Врачебное дело, №1. – 1950 г. – с. 1-4.

Билай, В. И. Даниил Кириллович Заболотный / Відп. ред. акад. АН УССР В. В. Смирнов. – Киев: Наукова думка, 1987. – 128 c.

Савченко О., Мироненко Т. Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д.К.Заболотному // Науковий вісник Національного музею історії України. – Вип. 7. 2020. – с. 406-418.
Тип контента Зображення
Медіа-типи/формати application
Обсяг ресурсу 1 files : 4.06 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 1.19 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/615
Дата онлайнової публікації 2022-06-03
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент