Будда Амітаюс, особлива форма Будди Амітабхі. Божество довгого життя, Бодгісаттва довголіття / Цифровий фонд / Цифрові колекції Національного музею історії України

DC-Visu: “Digitized Content Visualizator”

Будда Амітаюс, особлива форма Будди Амітабхі. Божество довгого життя, Бодгісаттва довголіття

Опубліковано: 2022-10-04, Оновлено: 2022-10-04

Заголовок

Будда Амітаюс, особлива форма Будди Амітабхі. Божество довгого життя, Бодгісаттва довголіття (Інвентарний номер МТ-725)

Фото предмета

Згорнути все Розгорнути все

Відомості

Загальні

Назва	Будда Амітаюс, особлива форма Будди Амітабхі. Божество довгого життя, Бодгісаттва довголіття
Походження	Березень, 1954, XVIII–ХІХ ст., Китайська імперія, династія Цін (Монголія, Китай, Тибет
Музей, фонд	Національний музей історії України
Класифікація	Речові Метал

Про оригінал

Опис оригіналу	Фігура Будди сидить у медитативній позі зі схрещеними ногами (поза ваджрасана) на подвійному лотосовому троні овальної форми. Верхній контур лотоса оздоблений рельєфним намистом із перлів. Відчеканені пелюстки лотоса оточують п’єдестал не повністю, залишаючи з тильної сторони зазор. Обидві руки фігури складені на стегнах біля живота, з відкритими догори долонями (жест дгянамудра). Пальці рук видовжені. По центру правої долоні помітний отвір, де мала кріпитись «посудина безсмертя» амрітакалаша, атрибут ідамів, що дарують довголіття. Голова Будди прикрашена короною з 5-ти зубців (символом П’яти Дгяні-Будд), та хвилястими стрічками по обидва боки скронь. Із внутрішньої сторони корона і стрічки покриті червоною фарбою. Волосся зі слідами синьої фарби, укладене у високу триярусну зачіску, яку увінчує виступ ушніша з прикрасою. Волосся спадає на плечі. Фігура вбрана у королівські прикраси та шати. Широку довгу спідницю з поясом, поділ якої оздоблений відчеканеним рослинним орнаментом. На плечі накинутий священний шарф, один із атрибутів Будди Амітаюса. Він обвитий навколо обох рук та містить сліди червоної фарби з тильної сторони. Прикраси на статуетці рельєфні: намисто та гірлянда на шиї, браслети на ліктях, зап’ястях і щиколотках. У видовжених мочках вух коштовні сережки круглої форми, які є однією з ознак приналежності до індійської еліти.
Надписи, підписи, клейма, печатки тощо	Статуетка запечатана. Нижня частина її п’єдесталу прикрита кришкою, що тримається за допомогою насічок із загнутими краями. На кришці зображено символ, вписаний у 5 рядів кіл, перекреслених по центру двома перпендикулярними лініями – знаком вішваваджри (Подвійної, Схрещеної Ваджри), що символізує схрещені алмазні жезли, незнищенну зброю бога Індри. У буддизмі Діамантової колісниці він позначає можливість блискавичного просвітлення. Знак збережений фрагментарно. Вміст ритуального вкладення у статуетці не пошкоджений.
Склад / Комплект	Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики	h – 12 cм. b – 11 см. p – 324 г. h: 12 cм. , a: 11 см. Вага: 324 г.
Матеріал	Латунь, Фарба
Техніка	Чеканка
Історія оригіналу	Привезена Д. Заболотним з протичумної експедиції у Монголію та Китай (Маньчжурію) в 1898 році. : Надходження до фонду/колекції: Статуетка привезена Д. Заболотним з протичумної експедиції в Монголію та Китай (Маньчжурію) у 1898 р., Була передана до музею з Інституту мікробіології ім. Д.Заболотного у 1954 р.

Інформаційний вміст

Мова тексту	Українська

Зв'язок з темами та пов'язаний контент

Теми	Третя пандемія чуми у світі (1856-1956 рр.) та експедиції «Особливої комісії з попередження занесення чумної зарази» до країн Сходу у 1897-1913 рр., з метою вивчення джерел появи та розповсюдження чуми
Території, міста	Київ. Урга. Пекін. Вейчан. Жехе
Особи, пов’язані з музейним предметом	Заболотний Данило Кирилович (1856-1929). Український лікар, епідеміолог, вірусолог, член АН СРСР та президент ВУАН. Засновник першої в Російській імперії кафедри бактеріології, ректор Одеського медичного інституту. Дослідник інфекційних захворювань – чуми, холери, тифу, сифілісу. Народився в с. Чоботарка, Подільської губернії (нині с. Заболотне, Вінницької обл. України). Закінчив Новоросійський університет (Одеса) та у-т св. Володимира (Київ). Автор вчення про ендемічні джерела чуми у світі. Під його керівництвом були відкриті природні осередки походження чуми та досліджені шляхи передачі її збудника (палички «Yersinia pestis») від степових гризунів тарбаганів до людей. Більше 12 років провів у протичумних експедиціях у Індії, Аравії, Китаї, Монголії, Персії, Марокко, Поволжі, Забайкаллі. Керував протиепідемічними заходами в Маньчжурії (Харбін, Фудзядян) у 1910-1911 рр., під час одного з найбільших спалахів чуми у ХХ ст. Нагороджений знаком Ордену почесного легіону (Франція), пам’ятною медаллю «Мукден. 1912» . Таранухін Василь Андрійович (1873-1920). Український судовий медик, епідеміолог, лікар, гігієніст та професор медицини. Один з фундаторів медичної кримінології у Російській імперії та учень Д. Заболотного. Народився у м. Катеринослав (нині м. Дніпро). У 1899 році закінчив медичний факультет Університету святого Володимира (Київ). З 1914 року очолював кафедру судової медицини цього університету. Учасник та організатор експедицій по боротьбі з холерою та чумою у Китаї (1898), Персії (1904) та Астрахані. В якості асистента, приймав участь у експедиції Д. Заболотного до м. Вейчан, у Китай (1898);. Бімбаєв Раднажап Будаєвіч (1876-1921 рр). Громадський і політичний діяч бурятського походження, лінгвіст, фахівець з монгольської, тибетської, китайської мов. Перекладач на дипломатичній службі у Російській імперії, писар 1-го відділення Забайкальського казацького війська. З 1893 р. навчався у школі перекладачів і толмачів при Російському імператорському консульстві в м. Урга. З 1898 по 1916 р. - перекладач у прикордонному комісарстві Кяхти. Двічі супроводжував протичумні і дослідницькі експедиції з вивчення тарбаганів у Східну Монголію, в тому числі експедицію Д. Заболотного.. Жилін Никонор (-1898 рр.). Казак Троїцькосавської сотні. Провідник та охоронець у експедиції до м. Вейчан 1898 р.
Організації, пов’язані з музейним предметом	Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. Заболотного, АН УРСР в Києві.
Бібліографія	Автобиография академика Данила Кириловича Заболотного // Врачебное дело, №1. – 1950 г. – с. 1-4. Билай, В. И. Даниил Кириллович Заболотный / Відп. ред. акад. АН УССР В. В. Смирнов. – Киев: Наукова думка, 1987. – 128 c. Савченко О., Мироненко Т. Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д.К.Заболотному // Науковий вісник Національного музею історії України. – Вип. 7. 2020. – с. 406-418.

Відомості про ресурс

Тип контента	Зображення
Медіа-типи/формати	application
Обсяг ресурсу	1 files : 4 Mb
Додаткові формати	image/jpeg (3 files : 8.29 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу	Електронні графічні дані
Примітки про ресурс	Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом	https://collection.nmiu.org/documents/614
Дата онлайнової публікації	2022-06-03

Ліцензії

	інтерфейс
	контент

Пов'язані об'єкти