Знак 1-ї стрілецько-козацької (Сірожупанної) дивізії (накладка)

Опубліковано: 2022-09-06, Оновлено: 2022-11-14
Знак 1-ї стрілецько-козацької (Сірожупанної) дивізії (накладка) (інвентарний номер: МДМ-1431/920)
Автор або виробник Юрій Балицький
Назва Знак 1-ї стрілецько-козацької (Сірожупанної) дивізії (накладка)
Походження 1914–1918 рр., УНР
Музей, фонд Національний музей історії України

Класифікація Нумізматика
Медалі, ордени, значки
Опис оригіналу
Знак є накладкою відзнаки 1-ї стрілецько-козацької (Сірожупанної) дивізії.
Л. б. У центрі знаку зображено Архангела Михаїла із мечем у правій руці, піднятим догори. В лівій руці Архангел тримає геральдичний 5-кутний щит із прямим верхом, на якому зображено Галицького лева з короною на голові, що крокує вліво.
Зв. б. Без зображень. Кріплення відсутнє.

Стан збереження та дефекти оригіналу Потертий, подряпаний, трохи потемнілий, забруднений, на зв. – потертий, глибокі подряпини, туш.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Матеріал Метал білого кольору
Техніка Штампування
Теми У 1918 році після заключення Брестського миру австрійська влада вирішила сформувати із військово полонених українців окрему дивізію у підтримку Центральної Ради. Вона отримала офіційну назву 1-ф Козацько-Стрілецька, а відповідно до сірої форми – неофіційну назву "Сірожупанники". Влітку 1918 року повністю сформована дивізія перейшла під керівництво гетьмана П. Скоропадського і відправлена на Чернігівщину для охорони українського кардону. У листопаді 1918 року дивізія перейшла у склад Діючої армії УНР і прийняла участь у бойових діях на Чернігівщині, Поліссі, Волині.
Особи, пов’язані з музейним предметом Юрий Балицький – український художник та графік. Приймав участь у розписі соборів, розборці дизайну військового одягу. Числився серед полонених військового табору у місті Фрайштадт, Верхня Сілезія, де розписав приміщення табірного собору разом із Миколою Голубцем. В таборі познайомився з Федором Шевченком, сином Івана Шевченка, брата великого Тараса.
Організації, пов’язані з музейним предметом Музей визвольної боротьби України у Празі - український музей документів часів УНР та Української держави (1917-1921). Існував з 1925 по 1948 рік у Празі. Музей було створено в травні 1925 року зусиллями відомих українських дипломатів: Дмитра Антоновича , Дмитра Дорошенка, Степана Смаль-Стоцького й Андрія Яковліва. До початку Другої світової війни у його фондах налічувалося більше мільйона одиниць зберігання у власному будинкові музею. Під час бомбордування у 1945 частина експонатів була втрачена. У березні 1948 року музей було закрито. Велика кількість колекції була вивезена до СРСР. колекція НМІУ потрапила до Центрального історичного архіву УРСР.
Бібліографія V.L. Konygo The Legion of Ukrainian Sich Riflemen Badges, Medals fnd other items/ V.L. Roneago, O.V. Ladyzhynsky-Shevchenko Scientific Society. - Vol. 48. - Second Ed. - Toronto, 2014. - P.14, Р. 50, № 26f.

Рудиченко А., Тимченко Я. Награды и знаки национальных армий и правительств. – Киев, 2011. – С. 154, № 1.10.1б.

Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 1.14 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 2.34 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/2748
Дата онлайнової публікації 2022-09-05
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент