Пластина із зооморфними зображеннями

Опубліковано: 2022-11-23, Оновлено: 2022-12-07
Пластина із зооморфними зображеннями (інвентарний номер: АЗС-3199/2)
Друга чверть ІV ст. до н.е. Скіфська культура. Степове Північне Причорномор'я
Назва Пластина із зооморфними зображеннями
Походження IV ст. до н.е., Доба раннього заліза, Курган № 11 поблизу с. Гюнівка Василівського району Запорізької області
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу Пластина довга у вигляді прямокутника, ледь вигнутого дугою. В центрі розміщено сцену нападу самиці грифона на оленицю. Жертовна тварина підігнула передні ноги під тулуб (показано тільки одну ногу), задні – ледь зігнула. На голові виділяється велике око, позначені рисками ніздря та рот. Вухо відведене назад. На грудях рельєфно показано ребра. Ратиці на передній нозі видовжені і загострені. Короткий хвіст відведений назад. Грифониха напала на оленицю спереду, лівою передньою лапою охопила жертву за груди, а дзьобом увіп’ялася у плече. У істоти міцний дзьоб, мигдалеподібне око, коротке вухо, що стирчить. На грудях рельєфом виділено ребра, від пахви до стегна рядком розташовані шість великих сосків. Задні лапи показані в позиції кроку. Довгий тонкий хвіст закинутий на спину і закручений петлею. Істота має велике пташине крило, що закриває плече, складається з трьох рядів коротких пер та одного – довгих, розмір яких збільшується знизу угору. Показано обидва крила; ліве – у природному стані, праве – розвернуте у протилежну сторону, що створює враження розпростертих крил.
Сцену нападу з обох сторін фланкують дві фігури фантастичних істот, розвернуті назовні. Істоти нагадують грифонів, але мають лев’ячу голову. У них велике вухо, що стирчить, дві масивні складки на шиї, гребінь, великі пташині крила (показані по одному). Передні лапи звіри простягнули вперед (одна лапа опущена на «землю», друга піднята), задні лапи – в позиції кроку, довгий хвіст закинутий назад. Істоти відрізняються тим, що розташована справа тримає голову прямо, у неї ледь намічений гребінь, а хвіст зігнутий майже S-подібно; розташована зліва опустила голову, вона має масивний зубчастий гребінь, її хвіст закручений петлею.

По краю пластини пробито відносно великі отвори для кріплення різного діаметру: 7 – угорі (в 2 з них збереглися бронзові заклепки), 8 – унизу (зберіглося 4 заклепки). У правому верхньому куті – в давнину вирвано фрагмент пластини.

Пластини парні, розташовувалися на ременях кінської вуздечки (можливо, на ременях повода).

Пластини індивідуальні за сюжетом, композицією і стилістикою. Подібні пластини, композиція зображення яких вибудувана довкола сцени нападу грифонів на оленя, знайдено в Олександропільському кургані (Лугова Могила), де вони також слугували декором кінської вузди. Також подібні довгі пластини оздоблювали жіночі головні убори. Вони знайдені в курганах Товста Могила і Чортомлик, в кургані поблизу с. (Великі) Будки тощо.
Надписи, підписи, клейма, печатки тощо відсутні
Стан збереження та дефекти оригіналу Пластина частково зім'ята, незначні подряпини. У правому верхньому куті - втрата металу. Бронзові заклепки, що збереглися, окислені.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики 162 х 34 мм
Матеріал Золото
Техніка Штампування
Історія оригіналу Дослідження : Запорізької експедиції Інституту археології АН УРСР (керівник В.В. Отрощенко), Скіфський загін (керівник Ю.В. Болтрик), курган 11 (вів І.П. Савовський).. 1976 - 1976. Місце : с. Гюнівка
Надходження до фонду/колекції: Інституту археології АН УРСР, 1980 р., Передано Інститутом археології АН УРСР (нині – ІА НАНУ)
Мова тексту Українська
Періоди і дати Доба раннього заліза. друга чветь IV ст. до н.е.
Території, міста с. Гюнівка. Запорізька обл.
Особи, пов’язані з музейним предметом Болтрик Юрій Вікторович (1949 р.н.) – український археолог, кандидат історичних наук (2002), скіфолог. З 1966 р. працює в  Інституті археології (займав посади від лаборанта до старшого наукового співробітника), від 2010 р. очолює Польовий комітет. Досліджує історію та етногеографію населення Степу та Лісостепу України за доби раннього заліза. Від 1977 р. очолював Запорізьку, Таврійську, Приазовську, Посульську, Трахтемирівську, Середньобузьку, Сугоклійську, Каневську та Северинівську експедиції. Брав участь у дослідженні курганів скіфської еліти: Гайманова та Плоска Могили, Бердянський курган. Під його керівництвом розкопані кургани Огуз, Тащенак, Кара-Тюбе, Вишнева Могила та досліджувалися лісостепові городища: Басівське, Свиридівське, Трахтемирівське та Северинівське. Від 2000 р. доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор понад 170 праць.. Отрощенко Віталій Васильович (1945 р.н.) – український археолог, завідувач відділом археології енеоліту та бронзової доби Інституту археології НАН України (з 1992). Доктор історичних наук (з 2002), професор археології (з 2005). Брав участь у розкопках Керченської (1964–1967), Каховської (1968–1970) та Запорізької (1972–1974) новобудовних експедицій Інституту археології АН УРСР. У 1975–1987 рр. очолював Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР. Дослідив понад 100 курганів у Дніпровсько-Молочанському степовому межиріччі (серед них: Гюнівські кургани, Великобілозерські кургани, Великознам’янські кургани, Чингульський курган). Автор понад 400 друкованих праць, серед них – 1 монографія і 16 колективних монографій.. Савовський Іван Петрович (1923–1999) – український археолог, краєзнавець, учитель історії. Учасник Другої світової війни. 1949 закінчив Бердянський учительський ін-т, 1959 – іст.-філол. ф-т Кримського пед. ін-ту. Від 1964 був директором СШ в с. Балки, заснував при ній народний музей (нині філія Василівського краєзнавчого музею). 1971–1980 – м.н.с. Інституту археології АН УРСР. У 1972–1979 був заст. нач. Запорізької новобудовної експедиції. Займався скіфо-сарматською археологією. Розкопав Сахнову Могилу (1979) і десятки інших. Після звільнення з Ін-ту працював у Запорізькій експедиції за договорами (1980–1987) і вчителював у с. Балки.
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології НАН України
Бібліографія Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Кінь як складова поховальної церемонії скіфів // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. Запоріжжя, 2005. Вип. XI. С. 246, 247, рис. 7.

Кетрару Н.А., Четвериков И.А. Курганы скифского времени у города Дубоссары (публикация материалов раскопок 1980-1987 гг. // Stratum plus. 2003-2004. № 3. Рис.13, 10.

Скіфське золото. Каталог виставки. Київ: НМІУ, 2021. – С. 28, кат. 26.
Архівні матеріали Отрощенко В.В., Бессонова С.С., Болтрик Ю.В., Ляшко С.Н., Попандопуло З.Х., Савовский И.П., Томашевский В.А. Отчет Запорожской экспедиции за 1976 год. Науковий архів ІА НАН України. — ф.64, 1976/6. С.131-148.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 2.24 Mb
Додаткові формати image/jpeg (1 files : 2.24 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/2211
Дата онлайнової публікації 2022-08-10
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції Постійно діюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки "Скіфське золото", Україна, м.Київ, Національний музей історії України. - 2021 р.