Скульптурна фігурка вепра з кургану Хомина Могила

Опубліковано: 2022-07-14, Оновлено: 2022-07-20
ручка посудини (інвентарний номер: АЗС-2451)
 IV ст. до н.е. Скіфська культура. Придніпровський правобережний степ

Артефакт знайшли в курагні Хомина Могила у 1970 р. під час розкопок Орджонікідзевської археологічної експедиції під керівництвом Б.М. Мозолевського у пограбованому чоловічому похованні. У цьому ж похоавнні знайшли бронзові наконечники стріл, кістяні та зілзіні ворворки, золота краплеподібна прорідна пластинка, уламки бронзової посудини, уламки меча, уламки списів, фрагменти від принаймні двої амфор та ін.
У двох підбоях до основного поховання поховали двої коней із коштовними прикрасами вузди.


Назва Скульптурна фігурка вепра з кургану Хомина Могила
Походження IV ст. до н.е., ранній залізний вік, Курган №13 (Хомина Могила), поховання №1, поблизу с. Нагірне (нині не існує) неподалік с. Гірницьке, Дніпропетровська обл.
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України

Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Археологічне золото, срібло (АЗС)
Опис оригіналу
Скульптурне зображення вепра виконано в манері, що поєднує реалістичне відтворення образу з деякою умовністю. Морда тварини видовжена. Очі тварини невеликі, опуклі, п’ятачок розділений на дві частини, рот окреслено валиком, вуха заокруглені. Ікла виготовлені зі срібла. Добре видно м’язи тіла. Закручений хвіст лежить на правому стегні. Тулуб вепра відлито та спаяно з двох половинок. Усередині він порожнистий. Ноги і хвіст відлиті окремо і припаяні до тулуба. Після цього шви були ретельно загладжені. Щетина нанесена тонкими лініями. Фігурка могла бути ручкою дерев’яної чаші, про що свідчать золоті перетинки, припаяні до копит тварини. Зооморфні ручки були характерною деталлю посуду кочовиків. Не зважаючи на деяку диспропорцію, фігурка вражає реалістичністю зображення. В індоіранській міфології образ вепра – одне з втілень іранського бога грому та перемоги Веретрагни, його вважали покровителем військової аристократії.
Предмет знайдено у пограбованому чоловічому похованні кургану вистою 3,2 м. Поховальний обряд, що включав жертвоприношення коней у вуздечках із коштовним декором, чаша, оформлена зображенням вепра свідчать про високий ранг власника в середовищі військової аристократії.

Аналогій немає.
Стан збереження та дефекти оригіналу подряпини, декілька тріщин та щербин, незначна деформація в районі копит.
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 0
Фізичні характеристики h - 28 мм; l – 50 мм;
вага: 20,58 г
Матеріал Золото
Техніка Лиття за восковою моделлю, гравірування, паяння
Історія оригіналу Розкопки : . 1970. Місце : с. Нагірне (нині не існує), неподалік с. Гірницьке
Надходження до фонду/колекції: Розкопки Орджонікідзевської археологічної експедиції Інституту археології АН УРСР (нині - ІА НАНУ), Передано Інститутом археології АН УРСР (нині - ІА НАНУ)
Теми ранній залізний вік. скіфська доба
Періоди і дати IV ст. до н.е.
Території, міста с. Нагірне (нині не існує) Нікопольського р-ну Дніпропетросьої обл.. с. Гірницьке. Дніпропетровська обл. . Україна
Особи, пов’язані з музейним предметом Мозолеський Борис Миколайович (1936-1993) - кандидат історичних наук, археолог, з 1983 по 1993 рік працював завідувачем відділу скіфської археології у Інституті археології
Організації, пов’язані з музейним предметом Інститут археології НАН України. Інститут археології АН УРСР. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України
Бібліографія Мозолевский Б.Н. Скифские погребения у с. Нагорное близ г. Орджоникидзе на Днепропетровщине // Скифские древности. - К.,1973. - С.224; рис.32, 13.

Золота скарбниця України.- К., 1999.- С.19.- Кат. № 21.

Музей історичних коштовностей України.- К., 2004.- С. 90.- Кат. № 59.

Архівні матеріали Мозолевский Б.Н. Отчет о работе Ордженикидзевской экспедиции Института археологии АН УРССР//Науковий архів ІАНАНУ.-1970/35.- С. 42-67.
Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.46 Mb
Додаткові формати image/jpeg (3 files : 1.93 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/1640
Дата онлайнової публікації 2022-07-13
На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України
інтерфейс
контент
Експозиції Постійнодіюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1989-1990 р. "Сяйво українських скарбниць". Югославія: Загреб
1989-1990, Угорщина, Будапешт
1990 р. – "Золото скіфів". – Фінляндія: Турку
1991 р. "Золото степу. Археологія України". Німеччина: Шлезвіг, Гамбург
1992 р. – "Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. – XIV ст.)" - Японія: Токіо, Кіото, Фукуока
1982 р. – «Кочові народи Євразії». – Японія: Токіо, Хіросіма, Фукуока, Уцуномія
1993 р. – "Золото з Києва" – Австрія: Відень
1993 р. Золоті воїни українських степів. Великобританія, Едінбург
1993-1994 р. "Золото степів". Франція: Тулуза
1994 р. – "Старожитності України: від скіфів до Русі" – Данія: Оденсе
1995-1996 р. "Золото степів". Італія: Мілан
1997 р. – "Золото (культові предмети кочовиків)" – Фінляндія: Гельсінкі
1997 р. "Золото степів України". Італія: Вінченсе
1998 р.,“Мистецтво України”. Італія: Турин
1998 р. – "Золото України" – Японія: Оказакі, Фукуока, Кіото, Йокогама
1999–2001 рр. – "Золото скіфів. Скарби стародавньої України": 1999 р. – США: Сан–Антоніо. 2000 р. – США: Балтимор, Лос–Анджелес, Нью–Йорк. 2001 – Канада: Торонто; США: Канзас–Ситі; Франція: Париж
2003 р. - Франція, Сент-Аман-Монтрон
2007 р. "Золото вершників степів. Шедеври музеїв України". Італія: Тренто
2008 р. - Австрія, Леобен, Лінц
2009-2010 рр. - Німеччина, Мангайм
2011-2012 рр. - виставка ”Золоті скарби України”, м. Хіросіма, м. Кіото, м. Яманасі, Японія; м. Сеул, Південна Корея; м. Сінгапур, Сінгапур
2020 р. - виставка “Цивілізації України. Від культури Трипілля, скіфського золота до Майдану”, Музей прикладного мистецтва і дизайну – філія Литовського художнього музею, м. Вільнюс, Литва.
2021 р. – "Скіфське золото". – Київ, приміщення НМІУ