Діадема (пластина-аплікація) із сюжетним зображенням

Мови

ukr
мови, присутні у контенті та описі об'єкта

Характеристики

Фізичні та кількісні характеристики 365 х 98 мм
Обсяг ресурсу 1 files : 0.6 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 1.16 Mb) - фото оригіналу

Теги

IV ст. до н.е.
більше - див. "Зв'язок з темами і пов'язаний контент"

Ліцензії

контент
Опубліковано: 2022-06-21, Оновлено: 2022-06-26

Заголовок

прикраса головного убору (інвентарний номер: ДМ-1639)

Стислий опис

Діадему знайшли у 1901 році під час розкопок В.Є.Гезе найбільшого кургану із групи в уроч. Бабиця на березі р. Рось, поблизу с. Сахнівка (нині Черкаська обл.). Знайшли пластину у згорнутому стані у стовповій ямці. Пізніше її розгорнули під час реставрації.

Діадему викупили у В.Є. Гезе Б.І. та В.Н. Ханенки, після чого вона увійшла до колекції Музею мистецтв Всеукраїнської Академії наук, де була записана у інвентарну книгу у 1921 р. без вказаного провенанса.
Пізніше потрапила до колекції Київського державного історичного музею. 
З 1964 р.  передана до Музею історичних коштовностей (з 2021  – Скарбниця НМІУ).

Фото предмета

Згорнути все Розгорнути все

Відомості

Загальні

Назва Діадема (пластина-аплікація) із сюжетним зображенням
Походження IV ст. до н.е, ранній залізний вік, курган поблизу с. Сахнівка, Черкаський р-н, Черкаська обл.
Музей, фонд Скарбниця Національного музею історії України
Класифікація Основний фонд
Пам’ятки ювелірного мистецтва. Дорогоцінний Метал (ДМ)

Про оригінал

Опис оригіналу
Пластина прямокутної форми є прикрасою-аплікацією головного убору. По краях пробито 139 отворів для нашивання. На пластині зображено багатофігурну композицію із 10 персонажів. Центральна сцена представляє жіночу постать, яка сидить на троні з дзеркалом і посудиною в руках. Перед нею навколішки стоїть чоловічий персонаж. На боці у нього горит із луком, у руках він тримає ритон та посох (скіпетр?). Праворуч від нього – музика, який грає на арфі, за ним – два скіфа розливають вино в посудини; позаду жіночого персонажа – слуга з опахалом; далі – двоє скіфів, що п’ють із одного ритона та два скіфа з жертовним бараном. Сюжетну композицію підкреслює знизу фриз із ов. Вигляд персонажів із їхніми атрибутами, складні ракурси і пози, пропорційність людських фігур свідчать, що пластину було виготовлено в художніх традиціях грецького мистецтва, але зображені сцени відбивають суто скіфські релігійні уявлення і обряди. Композиція на пластині має культово-міфологічний зміст. Жінка, яка зображена сидячи, є богинею Аргімпасою, котра вважалася заступницею скіфських царів. Скіф, який стоїть на колінах перед нею, трактується як перша людина і перший померлий, він же – першопредок Колаксай. За однією з версій, центральна сцена є відображенням «священного шлюбу» (переходу душі правителя до потойбічного світу), а супровідні сцени – підготовчими ритуалами до нього.

За формою, розмірами та особливими умовами знахідки (згорнута у рурку у схованці у похованні) близькою є довга пластина головного убору із кургану 1 біля с. Нетеребка Черкаської області (Черкаський обласний краєзнавчий музей, Україна).

Окремі сюжети з композиції мають аналогії переважно у аплікаціях костюма:

► нижній фриз трикутної золотої пластини з кургану Карагодеуашх біля м. Кримськ, РФ (Інв. № 2292-7, Державний Ермітаж, РФ);

► серія квадратних золотих аплікацій одягу із сюжетом преклоніння перед богинею з курганів:
- Куль-Оба біля м. Керч АРК (ДЕ та Державний історичний музей, РФ);
- Чортомлик біля м. Нікополь Дніпропетровської обл. (ДЕ, РФ);
- Мелітопольський курган у м. Мелітополь (Скарбниця НМІУ),
- курган 4 біля с. Носаки (Скарбниця НМІУ)
- Тащенак біля с. Новомиколаївка Запорізької обл.(ІА НАНУ),
- Огуз біля с. Нижні Сірогози (ІА НАНУ);
- Верхній Рогачик біля с. Верхній Рогачик (ДЕ, РФ),
- Перший Мордвинівський біля м. Каховка (втрачені під час Другої Світової війни) Херсонської обл.;

► квадратні аплікації із сценою «братання» двох скіфів з курганів:
- Солоха біля с. Велика Знам’янка (ДЕ, РФ) та Бердянський курган біля с. Нововасилівка Запорізької обл. (Скарбниця НМІУ).
- об’ємна золота пронизка із сценою «братання» з кургану Куль-Оба біля м. Керч АРК (ДЕ, РФ)
Стан збереження та дефекти оригіналу незначна деформація країв пластини, зазублини по краях
Склад / Комплект Частин / аркушів / складових: 1
Фізичні характеристики 365 х 98 мм
Матеріал Золото
Техніка кування, тиснення, обрізка

Теми IV ст. до н.е.
Періоди і дати ранній залізний вік
Території, міста с. Сахнівка. Черкаська обл.. Україна. Канівський повіт. Київська губ.
Особи, пов’язані з музейним предметом Гезе Віктор Євгенович (16 листопада 1867 – 1938) – український археолог французького походження, проводив розкопки Вишгорода, Трипілля, Канева, працював в музеях Києва, Чернігова, Волині, Москви і Ленінграда, з 1924 – член Київської секції науковців. 19 жовтня 1936 заарештований, засуджений до 10 років виправно-трудового табору і відправлений до Сіблагу.. Ханенко Богдан Іванович (1849-1917) - юрист, член Державної ради Російської імперії; член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Також колекціонер предметів старовини, творів мистецтва, археології; меценат. Ханенко (Терещенко) Варвара Ніколівна (1852-1922), разом з чоловіком колекціонери предметів старовини, творів мистецтва, археології; меценати
Організації, пов’язані з музейним предметом Музей мистецтв Всеукраїнської Академії наук. Київський державний історичний музей. Музей історичних коштовностей України. Скарбниця Національного музею історії України
Бібліографія Археологическая летопись Южной России. – К. – 1901. – Т. 3. – С.203–205.

Miller A., de Mortillet A. Sur un bandeau en avec figures scythes decouvert dans un kourgan de la Russie Meridionale. – L'Homme Prehistorique, 1904. – №9. – p.273

Бессонова С.С., Раєвський Д.С. Золота пластина із Сахнівки // Археологія. – Вип. 21 – 1977. – С.39–50.

Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. – К., 1983. – С. 99-107.

Русяєва М.В. ІнтерпретацІя зображень на золотІй пластинІ з СахнІвки //АрхеологІя. – 1997. – № 1. – C.46-56. Золота скарбниця України.– К., 1999.– С.27.– Кат. № 41.

Музей історичних коштовностей України.– К., 2004.– С. 53.– Кат. № 22.

Вертієнко Г.В. Зображення скіфської танатологічної міфологеми на Сахнівській пластині // Східний світ. – 2010. – №3. – С.59–73.

Тип контента Зображення
Обсяг ресурсу 1 files : 0.6 Mb
Додаткові формати image/jpeg (2 files : 1.16 Mb) - фото оригіналу
Позначення типу ресурсу Електронні графічні дані
Примітки про ресурс Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
URL сторінки з описом https://collection.nmiu.org/documents/1023
Дата онлайнової публікації 2022-06-15

На предмет Національний музей історії України
На депозитарій Національний музей історії України
На ресурс Національний музей історії України
На метадані Національний музей історії України

інтерфейс
контент

Експозиції Постійнодіюча експозиція СКАРБНИЦІ НМІУ
Виставки 1982 р. – «Кочові народи Євразії». – Японія: Токіо, Хіросіма, Фукуока, Уцуномія
1982 р. – «Кочові народи Євразії». – Японія: Токіо, Хіросіма, Фукуока, Уцуномія
1989-1990 р. "Сяйво українських скарбниць". Югославія: Загреб
1989-1990 рр. - Угорщина, Будапешт
1990 р. – "Золото скіфів". – Фінляндія: Турку
1991 р. "Золото степу. Археологія України". Німеччина: Шлезвіг, Гамбург
1992 р. Старожитності України. Від скіфів до Русі (IX ст. до н.е. — XIV ст. н.е.). Японія: Токіо, Кіото, Фукуока
1993 р. – "Золото з Києва" – Австрія: Відень
1993-1994 рр. Золото степів. Франція, Тулуза
1994 р. – "Старожитності України: від скіфів до Русі" – Данія: Оденсе
1995–1996 р. – "Золото степів" – Італія: Мілан.
1998 р. – "Золото України" – Японія: Оказакі, Фукуока, Кіото, Йокогама
1999-2001 р. "Золото скіфів. Скарби стародавньої України": 1999 р. – США: Сан-Антоніо. 2000 р. – США: Балтимор, Лос-Анджелес, Нью-Йорк. 2001 – Канада: Торонто; США: Канзас-Ситі; Франція: Париж
2003 р. - Франція, Сент-Аман-Монтрон
2007 р. - Італія, Таренто, Мілан
2008 р. - Австрія, Леобен, Лінц
2009-2010 рр. - Німеччина, Мангайм
2011-2012 рр. - виставка ”Золоті скарби України”, м. Хіросіма, м. Кіото, м. Яманасі, Японія; м. Сеул, Південна Корея; м. Сінгапур, Сінгапур
2020 р. - виставка “Цивілізації України. Від культури Трипілля, скіфського золота до Майдану”, Музей прикладного мистецтва і дизайну – філія Литовського художнього музею, м. Вільнюс, Литва
2021 р. – "Скіфське золото". – Київ, приміщення НМІУ

Належність до цифрових колекцій Фондові групи музейних колекцій Національного музею історії України

Пов'язані об'єкти